ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 У рамках роботи Школи професійного розвитку юридичного факультету ТНЕУ «Акме» з ініціативи доцента кафедри психології та соціальної роботи к. психол. н. Бригадир Марії Богданівни студенти групи ПС-21 31 березня 2017 р. відвідали майстер-клас «Терапія піском Sandplay», який провела пренатальний психолог, Sandplay-психотерапевт, психолог-консультант по роботі з підлітками Алла Тимчак. Майбутні психологи ознайомилися з особливостями одного з найцікавіших методів аналітичної психології, що ґрунтується на ідеях Маргарет Левенфельд, Дори Кальф, Карла Юнга.
 
Піскова терапія (Sandplay therapy) – це особлива форма глибинної невербальної психотерапії. Її основна дія відбувається завдяки створенню пацієнтом тривимірної композиції у вільному і захищеному просторі з використанням піску, води та колекції реалістичних фігурок-мініатюр. Науково доведено, що пісок і вода, як природі матеріали, наділені унікальними властивостями та здатні викликати образи певного характеру, якими не наділений жоден із матеріалів, котрі застосовуються в арт-терапії. В пісковій психотерапії у процесі використання піску як основного матеріалу арт-терапевтичної роботи, передбачається «діалог» піску, рук і води, при чому проведення регулярних сесій піскової психотерапії веде до створення серії робіт, які пов’язані між собою свідомим чи несвідомим змістом.
 
Коли руки людини торкаються піску, вона інстинктивно намагається надати певну форму своїм почуттям і думкам – створити фундамент піскової композиції. Тактильний контакт із піском надає творчому процесу певну визначеність і особистий характер. Людина, створюючи пісковий образ в терапії, відображує через пісок своє світосприйняття, що, у деякій мірі, являє собою її життєвий досвід. В композиції із піску та фігурок клієнт відображає свої незрозумілі і важкі переживання. Щодо символіки пісочної форми, Юнг зазначав: «символ завжди передбачає, що зображена форма експресії є найкращим способом виразу чогось незрозумілого але існуючого, або чогось такого, що потенційно може існувати».
 
Після кожного сеансу піскової терапії клієнт сам розбирає створену ним композицію, що дозволяє йому інтерналізувати цей образ, тобто запам’ятати його. Саме це і дозволяє клієнту працювати й надалі зі створеним образом вже без терапевта, деяким чином осмислювати його, надавати нові значення композиції та етапам її побудування. Внаслідок такої роботи у клієнта знижується відчуття базової тривоги та створюються передумови для виникнення відчуття довіри до навколишнього світу й безпеки у ньому. Через маніпуляції із предметами клієнт встановлює діалог із підсвідомим та несвідомим, а відтак віднайти найоптимальніші та безболісні рішення своїх проблем.
 
Такий вид психотерапії майбутні психологи зможуть успішно використовувати для надання терапевтичної допомоги дорослим та дітям.