ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 Другого квітня на факультеті обліку і аудиту відбувся майстер-клас з розпису писанок. Вже через тиждень християни святкуватимуть одне з найвеличніших свят – Воскресіння Христове. У передсвяткових клопотах жінки та дівчата беруться за давнє-предавнє ремесло – розписування писанок.

Учасниками зустрічі стали ректор ТНЕУ Андрій Ігорович Крисоватий, декан факультету обліку і аудиту Валентина Миколаївна Панасюк та професорсько-викладацький колектив ФОА. Майстер-клас проводила Снітинська Люба, випускниця нашого закладу вищої освіти. Присутні з особливим зацікавленням прослухали розповідь про історію писанок та чим вони відрізняються від крашанок, дряпанок, крапанок і т.д., а також ознайомилися із технікою виконання цього прекрасного виробу. 

З давніх-давен батьки дарували писанки дітям, дівчата – хлопцям, господині – дорогим гостям. Народ вірив у те, що людина, яка потримала в руках писанку (або її виготовила своїми руками), ніколи не зможе чинити зла. Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння і вміння. Тому під час роботи над писанкою панувала тиша.
 
Традиція розпису яєць бере свій початок задовго до появи християнства. Ще з часів язичництва яйце вважалося символом народження, життя і початку всього живого. Як і безліч інших народних звичаїв, із часом писанка «перекочувала» з язичництва до християнства і міцно вкоренилася як символ свята Великодня, символ Воскресіння Христа.

Незвичайним для присутніх було тримання писачка у руках, але коли учасники майстер-класу затамували подих писачок ніби сам почав виводити із воску геометричні і рослинні орнаменти. Далі яйця фарбують. Послідовність кольорів визначають окремо для кожного випадку, але завжди за принципом «від найсвітлішого – до найтемнішого».

Магічні символи дуже древні: кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, зірки, спіралі, трикутники, сварги, триріг, хрест, дерево життя. Цей майстер-клас допоміг викладачам ФОА зануритися в одну з найдавніших народних традицій і відчути себе невід'ємною частиною української культури.

Писанки дарувалися на знак побажання добробуту, удачі, радості. Вони символізують вияв любові до братів і сестер, друзів, родичів, знайомих. Писанка – це не просто сувенір чи народна мініатюра, вона несе в собі високий заряд енергетики, її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, аби подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство.