ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 
Чорнобильська аварія – це без перебільшення одна з наймасштабніших катастроф в історії людства. Україна та Європа досі долають її наслідки. Із зони відчуження навколо станції евакуювали понад 115 тисяч людей.
 
26 квітня 1986 року люди, як завжди, займалися своїми справам – поспішали кудись, запізнювалися – жили звичним життям. Однак вони й не підозрювали, що в через невеликий проміжок часу стануть свідками найбільшої катастрофи за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Чорнобильська катастрофа є найтяжчим за історію людства техногенним лихом, добре відомим як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище надійшло близько 3% радіонуклідів, які на момент катастрофи були накопичені в четвертому енергоблоці ЧАЕС. Аварія призвела до забруднення не тільки території України, а й Білорусі, Росії, Польщі – наших сусідів. Але радіоактивна хмара пішла ще далі, й дала про себе знати в Швеції, Норвегії, Великобританії та інших країнах.

Цього року виповнилося 32 роки з Дня Чорнобильської трагедії…
 
Що й казати – сумна дата… Але про ці події не можна забувати ніколи. Тому 24 квітня у Чортківському навчально-науковому інституті підприємництва і бізнесу ТНЕУ (директор Кульчицька Н. Є) працівники міської бібліотеки для дорослих організували захід, присвячений цим трагічним подіям. У своєму звернені Надія Євстахіївна наголосила на тому як важливо пам’ятати про цю сторінку в історії нашого народу, яка і на сьогодні відгуками минулого постає у сучасності. Болісно уявити той жах, коли у спокійний весняний вечір зламалися долі тисяч людей. Пишаємося тогочасними героїчними вчинками українців, що ризикуючи своїм життям ліквідовували наслідки трагедії, рятували рідну країну від страшного лиха. Ця подія, попри важкі наслідки, має навчити нас злагодженості, вдячності за те, що в нас є сьогодні – сім´ю, родину, Батьківщину. Усіма силами маємо сприяти пануванню миру і злагоди в нашій країні.


До участі у заході  були запрошені ліквідатори Чорнобильської катастрофи, наші земляки: Гевко Б. С, ліквідатор 2 категорії, військовий, начальник служби радіаційно-бактеріологічного захисту, Музика А. А. ліквідатор 1 категорії, інвалід війни, колишній сержант внутрішніх військ, а сьогодні – сімейний лікар, Карабін М. І., ліквідатор 2 категорії, проходив службу в штабі військової частини, Грицай С. А., голова районної громадської організації «Спілка Чорнобиль та інвалідів Чорнобиля».
 
Перед студентами виступили Гевко Б. С, Музика А.А., Грицай С. А. Присутні переглянули документальний фільм про події 32-річної давності, а саме: «Це було, було…», «Мертве місто», « І хто сказав, що природа вмерла…». Молодь з великою увагою слухали спогади очевидців, які змусили багатьох задуматися: людина може бути не тільки  геніальним зодчим, але і вандалом – руйнівником, якщо не враховувати закони природи.
 
Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.
То ж нехай кожен прийдешній день наповнює наші серця миром і спокоєм…