Відбувся науковий семінар «Грошово-кредитна політика і стимулювання інноваційного розвитку економіки України»
Протягом 26 квітня 2012 року відбувся науковий семінар, організований кафедрою банківської справи на тему: «Грошово-кредитна політика і стимулювання інноваційного розвитку економіки України».
Розпочала науковий семінар із вступним словом заступник завідувача кафедри з науково-дослідної роботи к.е.н., доц. О.О. Іващук. Вітаючи всіх учасників заходу, вона вказала на актуальність теми і відзначила, що проведення виваженої, цілеспрямованої та ефективної грошово-кредитної політики Національним банком України є одним із визначальних чинників прискорення соціально-економічного розвитку держави, укріплення її позицій на міжнародному рівні, покращення інвестиційного клімату в країні, забезпечення стабільності банківської системи, фондового ринку та фіскально-бюджетної сфери.
Із ґрунтовними доповідями відповідно до теми наукового семінару виступили провідні спеціалісти кафедри банківської справи: к.е.н., доц. Т.С. Стубайло, викладач О.В. Метлушко, стажист-дослідник Л.О. Матлага та викладач-стажист В.Я. Рудан.
Зокрема, к.е.н., доц. Т.С. Стубайло у своїй доповіді на тему: «Інноваційний розвиток грошово-кредитної політики» відзначила, що інновації відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку кожної окремої держави, відповідно, більшість сучасних країн намагаються створити та постійно удосконалювати національні інноваційні системи. Також доповідач проаналізувала основні проблеми розвитку грошово-кредитного сектору економіки, до яких віднесла: низький рівень капіталізації банківської системи, значні диспропорції між капіталом великих і малих банків, темпи зростання (зменшення) сумарних активів, ефективність їх використання. Підкреслено, що в Україні перед грошово-кредитною політикою сьогодні ставиться принципово нове завдання монетарного стимулювання економічного зростання: більш чітке визначення ролі, обов'язків та завдання НБУ, здійснення ефективного розподілу грошових ресурсів, забезпечення прозорості монетарних процесів, підвищення ефективності банківської системи щодо довгострокового кредитування та інвестування процесу виробництва.
Про стимулювання інноваційних процесів розповіла у доповіді «Сучасний стан та напрями стимулювання інноваційного розвитку економіки України» викладач О.В. Метлушко, вказавши, що, згідно з даними міжнародних фінансових організацій, Україна належить до групи країн з дуже низьким рівнем інноваційного розвитку. Висвітлено основні чинники монетарного походження, що стримують інноваційні процеси в Україні, а саме: висока вартість фінансових ресурсів, яка тісно пов’язана з великими ризиками вітчизняної економіки та низьким рівнем розвитку інструментів їхнього страхування; незначна кількість «довгих» грошей в економіці; недостатній рівень її монетизації та значний рівень доларизації тощо. До першочергових заходів грошово-кредитної політики, що сприятимуть стимулюванню інноваційної діяльності віднесено: продовження процесу зниження облікової ставки НБУ; встановлення податкових пільг для банків під довгострокові кредити в інноваційну діяльність; забезпечення довіри до банківської системи та національної валюти, її курсової стабільності та конвертованості, що, в підсумку, сприятиме зменшенню доларизації вітчизняної економіки.
Про монетарні режими таргетування, що використовуються більшістю центральних банків розвинених країн розповіла стажист-дослідник Л.О. Матлага у своїй доповіді «Пріоритетність монетарних режимів у реалізації грошово-кредитної політики НБУ в умовах нестабільного розвитку економіки». Розкрито переваги та недоліки таких режимів таргетування як: монетарне, валютне (обмінного курсу) та інфляційне. Відзначено, що Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина відмовились від режиму обмінного курсу через його надмірну залежність від зовнішньоекономічних чинників. Зауважено, що остаточному переходу вітчизняної економіки до використання інфляційного орієнтира як головної цілі грошово-кредитної політики має передувати певний перехідний період, що передбачає створення інституційних умов, серед яких: макроекономічна та фінансова збалансованість; поступовий перехід до режиму вільного плавання обмінного курсу; достатній рівень розвитку ринку цінних паперів, тощо. Підсумовуючи, Л.О. Матлага відзначила, що перехід до інфляційного орієнтира від таргетування валютного курсу в якості номінального якоря грошово-кредитної політики може відбутися тільки за наявності об’єктивних макроекономічних передумов і структурних зрушень у національному господарстві нашої країни.
Викладач-стажист В.Я. Рудан у доповіді «Координація фіскальної та монетарної політики як необхідна умова стимулювання інноваційного розвитку економіки України» вказав, що питання координації фіскальної та монетарної політики, здебільшого, виходить на перший план в умовах нестабільності в економіці, як пошук шляхів налагодження негативних макроекономічних тенденцій. Проаналізовано динаміку темпів зростання валового внутрішнього продукту та дефіциту державного бюджету України, що зумовлений соціальним характером державних видатків. Визначено, що саме високий податковий тягар на вітчизняні підприємства, особливо малого і середнього бізнесу, заважає оновленню основних фондів, введенню технологій енергозбереження та досягненню конкурентних переваг, а також знижує кредитоспроможність вітчизняного бізнесу і, як наслідок, підвищує ризиковість кредитних вкладень банків в реальний сектор економіки. Таким чином, високий ступінь координації монетарної і фіскальної політики, а також стабільність їх проведення повинні стати запорукою економічного зростання України та надати змогу виконати всі необхідні умови щодо набуття членства у Європейському Союзі.
Заслухавши представлені доповіді, викладачі кафедри взяли активну участь в обговоренні проблемних і дискусійних питань щодо заданої тематики наукового семінару.
Так, к.е.н., доц. О.Л. Малахова відзначила необхідність розгляду симбіозу двох напрямів державного регулювання, оскільки на даний час монетарна та фіскальна політики в Україні характеризуються взаємозалежністю та, водночас, неузгодженістю дій. Закцентовано увагу на неможливості структурних перетворень і зрушень в економіці країни до того часу, поки уряд та центральний банк не будуть мати єдиних цільових орієнтирів щодо регулювання економічних процесів.
На необхідність індикативного планування у вітчизняній економіці вказав викладач В.М. Вітюк. Проаналізовано в ретроспективному аспекті лібералізацію цін в Україні, наслідком чого стало підвищення рівня інфляції. Також визначено, що діяльність малого бізнесу в сучасних умовах спрямована лише на перепродаж товарів, а не на їх виробництво. Викладач підкреслив необхідність переорієнтації держави на інноваційно-інвестиційний розвиток.
Викладач-стажист В.Я. Рудан звернув увагу на те, що монетарна політика в Україні є ринкового спрямування, а фіскальна – адміністративного. Також зауважив, що для вітчизняної економіки необхідним є зменшення податкового навантаження на малі та середні підприємства, що, в кінцевому результаті, сприятиме їх ефективній та прибутковій діяльності.
Підсумовуючи, к.е.н., доц. О.О. Іващук проаналізувала заходи, що забезпечать більш ефективну реалізацію грошово-кредитної та фіскальної політики, серед яких необхідними є такі: зниження облікової ставки; удосконалення політики валютних інтервенцій у напрямі підвищення її узгодженості з процентною політикою та активне використання гнучкого валютного курсу; вдосконалення законодавчої бази в напрямі, що забезпечить ефективний результат від застосування будь-якого інструменту монетарного регулювання.
