«Валютне регулювання – сучасні реалії в світлі нового законодавства»
У понеділок, 8 жовтня 2018 р., учасники студентського наукового гуртка кафедри банківської справи «Грошова парадигма» взяли участь у засіданні круглого столу на тему: «Валютне регулювання – сучасні реалії в світлі нового законодавства».
До участі у заході долучилися завідувач кафедри банківської справи, професор, д.е.н. Олександр Валерійович Дзюблюк, а також куратори гуртка: к.е.н., доцент Малахова О. Л. та к.е.н., доцент Іващук О. О., а також к.е.н., доцент Стечишин Т. Б. та викладач Сегеда Л. М.
Розпочала науковий захід зі вступним словом голова гуртка Марія Дідик, яка зауважила, що валютний ринок України відіграє важливу роль у сфері економічних відносин. Адже він, як і валютні ринки більшості країн світу, значною мірою відображає стан економіки країни і є невід’ємною ланкою міжнародної валютної системи.
Першою доповідь виголосила студентка 4 курсу Марія Дідик, охарактеризувавши нинішній стан українського валютного ринку. Студентка зазначила, що впродовж періоду існування української валюти спостерігається її постійне знецінення, яке лише час-від-часу переривається окремими періодами стабільності. У 2014 році обмінний курс гривні змінився з 7,9 грн. до 15,7 грн./ дол.; на кінець лютого 2015 року це співвідношення сягнуло 30 грн./дол. Кілька останніх років в Україні спостерігаємо масове поширення явища «доларизації» економіки. Вагомою причиною розвитку доларизації за роки кризи, крім погіршення обмінного курсу гривні та недовіри до валюти, стала «чистка» банківської системи. Надвисокий рівень доларизації (до 57% за кредитами та до 48% за депозитами) спостерігаємо від січня 2015 року. Це, насамперед, пов’язано із великим стрибком курсу іноземної валюти, коли 1 долар коштував 40 гривень. У цей період населення панічно та масово скупляло іноземну валюту.
Також студентка зауважила, що в документі «Основні засади грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу» містяться дані, що НБУ буде і надалі нарощувати міжнародні резерви. Проте відомо, що нарощування міжнародних резервів свідчить про односторонню спрямованість операцій щодо придбання іноземної валюти Національним банком. Підтвердженням цього є активні дії на валютному ринку, коли шляхом скуповування іноземної валюти НБУ стримував зміцнення гривні. При цьому робив це свідомо. Що свідчить про девальваційну спрямованість валютної політики Національного банку.
Продовжила розгляд даної теми студентка другого курсу Яна Горобець, яка зазначила, що валютне регулювання відіграє велику роль у реалізації державою стратегічних цілей розвитку національної економіки. Вона зазначила, що нещодавно Національний банк оприлюднив проект структури валютного регулювання, яке набуде чинності разом із введенням в дію ЗУ «Про валюту і валютні операції» 7 лютого 2019 року. Про заплановану лібералізацію валютного регулювання НБУ заявив ще рік назад. Основними причинами для цього є те, що існуюча система заважає припливу капіталу в Україну, підписана Угода про асоціацію між Україною та ЄС та для реалізації вищеназваної Угоди необхідна адаптація законодавства під Директиву Ради ЄС 88/361/ЄЕС про свободу руху капіталу.
Було сказано, що новий Закон повністю замінить Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р., оскільки його зміст передбачає суттєві зміни та доповнення. У Нацбанку запевняють, що на відміну від заплутаної чинної бази з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, нова база буде простішою, зрозумілішою та доступнішою. Вона буде складатися із 7 нових ключових нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.
У доповіді студентка зазначила, що у випадку, коли економічна ситуація в Україні буде більш менш спокійною та «рівною», країна матиме ліберальний режим, що значно полегшить життя та господарську діяльність. Наразі Декрет діє за принципом: «Дозволено все, що прямо передбачено законом». Законом же передбачається: «Дозволено все, що прямо не заборонено законом». Новий Закон почне діяти з 07 лютого 2019 року.
Під час засідання члени гуртка разом з викладачами дискутували про основні переваги і недоліки валютної лібералізації. Гуртківцями було визначено комплекс факторів, які суттєво знижують ефективність лібералізації в Україні, у зв’язку з чим акцентовано увагу на необхідності створення передумов для можливості досягнення позитивних результатів лібералізації. А також було запропоновано послідовність заходів із лібералізації валютного регулювання, яка містить, зокрема, визначення рівня ризику валютних операцій щодо їх проведення з метою непродуктивного виведення капіталу за межі України.
Підсумувала результати наукового заходу голова гуртка Марія Дідик, подякувавши доповідачам за цікаві виступи та усім учасникам за обговорення теми круглого столу.
