Зарваниця кличе кожного
Чудового осіннього дня – 12 вересня, першокурсники факультету обліку та аудиту побували у паломницькій подорожі за маршрутом Тернопіль-Струсів-Заздрість-Зарваниця, яку організували відділ гуманітарної освіти та виховання та первинна профспілкова організація студентів ТНЕУ.
Перша зупинка – музей легендарного струсівського поета Степана Франковича Будного. Побувавши тут, ми пройнялися теплотою його віршів, які займають особливе місце в українській літературі. Це поезія мужності й правди, любові й болю. Це гімн Життю і Людині. У музеї Степана Будного ми побачили світлини з його життя та особистий одяг митця. Захоплююча розповідь екскурсовода зацікавила кожного зі студентів, адже життя Степана Будного було дуже коротким, проте насиченим і творчим. Захоплені почутим, ми залишили запис у книзі відгуків і вирушили далі. Але вірші поета і надалі лунали в наших думках, адже такі люди залишають глибокий слід у людських серцях.
Дорогою до Зарваниці ми не могли не завітати до музею Йосипа Сліпого, що в с. Заздрість Теребовлянського району. Родинна садиба Сліпих в селі була найбагатшою. Батьки майбутнього Патріарха виховували вісьмох дітей. У 1995 році тут споруджено музейний комплекс із каплицею, за якими доглядають сестри чину св. Василія Великого так, як заповідав Патріарх Йосип у свій час. Після екскурсії кожен студент мав змогу купити сувенір на згадку про це чудове місце.
Нарешті ми прибули до Марійського Духовного центру, що в с. Зарваниця. Комплекс складається із високої в”їзної брами, де кожен паломник може приступити до сповіді, адже тут постійно чергує священик. Ми теж скористалися нагодою покаятися у своїх гріхах. За брамою відкривається чудова панорама на великий майдан, на якому розташована Марійська святиня. Це архітектурна композиція ікони Матері Божої Зарваницької. На гранітному постаменті стоїть декоративна відкрита каплиця, в центрі якої є стела із зображенням ікони з італійського білого мармуру.
Ліворуч, на схилі гори, є два храми – низовий, де розташовані копії чудотворних ікон – Зарваницької Матері Божої та Христа Розіп’ятого (1740 р.) і собор Зарваницької Матері Божої. Поміж ними – церковна крамничка, де прочани можуть придбати всіляку релігійну атрибутику, воду із святого зарваницького джерела тощо.
Студенти пройшли Хресну Дорогу, зупиняючись біля кожної стації на молитву. Очистившись духовно, напившись святої води із чудотворного зарваницького джерела, ми завершуємо нашу паломницьку мандрівку.
Якщо порівнювати Зарваницю з іншими відпустовими місцями України, то все тут, по-суті, починалося «з нуля»: спочатку, в 1991 році, відбудовували каплицю біля джерела, а за десять років постав цілий комплекс, який не поступається аналогічним закордонним Духовним центрам. Якась вища сила провадила ініціативних священнослужителів і мирян у їхньому бажанні облаштувати на найвищому рівні територію духовності, яка би приваблювала всіх тих, хто шукає євангельського світла у своєму житті.
Кравчук Альона, студентка ФОА, гр. ОА-13.
