ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Протягом 11 грудня 2012 року кафедрою банківської справи спільно із студентськими науковими гуртками «Грошова парадигма» та «Банківський аналітик» було проведено круглий стіл, що відбувався у формі наукового диспуту, на тему: «Глобальне фінансове протистояння долара США і євро та перспективи провідних резервних валют на світовому ринку». Метою диспуту було визначення основних проблем та перспектив економічного розвитку країн-емітентів для обґрунтування позицій долара і євро на світовому ринку як провідних резервних валют. Студентський науковий гурток «Грошова парадигма» обстоював ідею розгляду євро як резервної валюти на світовому ринку, яка поступово зміцнює свої позиції зважаючи на потужність європейської економіки та її роль у розвитку міжнародної фінансової системи в той час як студентський науковий гурток «Банківський аналітик» опонував даному твердженню на користь долара США, який займає лідируючі позиції на світовому валютному ринку.

Відкрила науковий диспут зі вступним словом к.е.н., доцент кафедри банківської справи Ольга Олегівна Іващук, звернувши увагу на те, що уже два роки поспіль традиційною стала зустріч двох студентських наукових гуртків, які функціонують при кафедрі банківської справи, з приводу обговорення найактуальніших проблем сучасного економічного середовища. Координатор роботи наукового заходу відзначила, що за сучасних умов такі дискусії є вкрай необхідними, оскільки усім відомо, що істина народжується у порівнянні. Вона також вказала на актуальність обраної тематики, підтвердженням чого є переповнення засобів масової інформації дослідженнями експертів щодо перспектив провідних світових валют.

Із вітальним словом до учасників наукового диспуту звернувся виконуючий обов’язки ректора Тернопільського національного економічного університету, д.е.н., професор Андрій Ігорович Крисоватий, який, привітавши усіх учасників заходу, навів цитату Гомера «Якщо ти навчився ходити, це не значить, що ти знаєш куди йти». Він також відзначив, що саме наука дозволяє чітко визначити як, маючи багаж знань та певні навики, вибрати правильний вектор руху. Андрій Ігорович відмітив, що саме завдяки таким заходам і діяльності наукових гуртків студенти мають можливість пізнавати економічну науку глибше. Також надихнув учасників на те, що саме їм випадає можливість розробляти напрямки банківської системи та монетарної політики. Андрій Ігорович Крисоватий наголосив, що банківська система це є та «кровоносна система судин», по якій рухаються гроші. Таким чином, актуальним є питання щодо реформування банківської системи та визначення перспектив провідних резервних валют. Також він побажав учасникам успіхів, наснаги та реалізації всіх задумів, гарної плідної роботи та цікавих доповідей.

Д.е.н., професор, проректор з наукової роботи Зеновій-Михайло Васильович Задорожний привітав викладачів та студентів кафедри банківської справи, вказав на велику кількість осіб, які зібрались для участі в науковому диспуті. Відзначив позитивну діяльність наукових гуртків кафедри банківської справи та їх результативність. Зеновій Васильович наголосив, що тема наукового заходу є дуже актуальною, оскільки світова глобальна економіка характеризується нестабільним розвитком, що пов’язано із фінансовою кризою. Проректор з наукової роботи побажав молодим науковцям активно брати участь в диспуті для того, щоб давати цінні, новітні пропозиції щодо покращення фінансової ситуації світу.

Із привітанням до всіх учасників наукового диспуту виступив д.е.н., професор, проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв'язки) Тернопільського національного економічного університету Богдан Любомирович Луців. Він вказав на важливість питання доларизації економіки і розвитку провідних резервних валют в сучасних умовах. Також Богдан Любомирович підкреслив діяльність наукових гуртків як позитивний аспект розвитку наукової школи в університеті, побажавши учасникам диспуту творчих натхнень та подальших успіхів у дослідженнях.

Декан факультету банківського бізнесу, к.е.н., доцент Василь Онуфрійович Ткачук приєднався до вітань та підкреслив, що наукові диспути є традиційною формою роботи студентських наукових гуртків та кафедри банківської справи, що є особливо цінним на  факультеті банківського бізнесу. Оскільки саме така співпраця дає можливість розвивати організаційні здібності молодих науковців, набувати навиків диспуту, відстоювати свою точку зору і приймати правильні рішення. Підсумовуючи, декан факультету банківського бізнесу, побажав учасникам натхнення, успіхів та наукових здобутків.

Із ґрунтовними доповідями по заявленій темі наукового диспуту виступили учасники студентських наукових гуртків «Банківський аналітик» і «Грошова парадигма». Зокрема, першою із доповіддю «Євро: історичні передумови виникнення нової світової  валюти» виступила Оксана Леськів, студентка групи ФБС-34, яка відзначила, що введення євро було одним з етапів формування економічного і валютного союзу (Еconomic and Monetary Union, EMU ), що зароджувався на «теренах» Європи. Також вона охарактеризувала спеціальний графічний знак євро (€), який є комбінацією грецького епсилона, що є символом значущості європейської цивілізації, літери Є (Європа) і паралельних ліній, які перетинають знак  і символізують стабільність євро. Доповідач проаналізувала основні переваги впровадження євро, до яких віднесла: зменшення операційних витрат, що забезпечує значну економію коштів при проведенні міжнародних розрахунків і платежів; зростання показників ліквідності в сфері грошово-кредитного сектору; спрощення значної частини фінансових операцій за рахунок  введення єдиної  грошової одиниці тощо.

У доповіді на тему: “Грошово-кредитне регулювання ЄЦБ в умовах кризи”  студентка групи БСм-51 Юлія Верановська відмітила, що у період кризи Європейський центральний банк провадив чи не найефективнішу грошово-кредитну політику серед центробанків розвинених країн, постійно адаптуючи її до змін, які відбувалися в економіці Європейського Союзу. Вона зауважила, що основним каналом антикризової політики ЄЦБ є операції на відкритому ринку, важливість яких визначається передусім необхідністю забезпечення активного коригування процентних ставок грошового ринку євро, а також регулювання ліквідності банківських установ у країнах ЄС, що досить оперативно позначається на обсягах кредитування та грошової маси, а відтак і рівневі інфляції в країнах “зони євро”. Підсумовуючи, Юлія Верановська підкреслила, що світова фінансова криза залишається для ЄЦБ випробовуванням на стійкість, водночас, спостерігаючи повільне покращення економіки, можна сказати, що ЄЦБ гідно витримав це випробування і зміцнив свій авторитет як в середині Європейського Союзу, так і на світовій арені.

Про необхідність забезпечення міжнародної ліквідності такою валютою, яка б забезпечувала повністю всі розрахунково-касові операції на належному рівні, і, тим самим, збільшувала попит на неї серед інших країн світу, розповіли у доповіді «Перспективи євро як світової резервної валюти» Тарас Саянчук, студент групи ФБС-33, та Ігор Білик, студент групи ФБС-32. Вони вказали, що у сучасних умовах перспективи резервної валюти значною мірою визначають інвестиційні рішення центральних банків та суверенних фондів, роль яких зросла протягом останнього десятиліття. Також протягом цього періоду відбувається поступове зниження позицій долара США, який усе ще залишається основною резервною валютою світу.  Проаналізувавши структуру світових валютних резервів країн-членів Єврозони, доповідачі підкреслили, що позиції євро як резервної валюти можуть зростати, зважаючи на потужність європейської економіки та її роль у розвитку міжнародної фінансової системи. Підводячи підсумки, Тарас Саянчук та Ігор Білик відзначили, що оптимальна структура валютних резервів є одним із факторів гарантії стабільності внутрішнього грошового обігу в будь-якій країні.

Із обстоюванням протилежних позицій виступили учасники наукового гуртка «Банківський аналітик». Так, у доповіді «Причини становлення долара як основної світової резервної валюти» Юлія Якименко, студентка групи ФБС-44, зазначила, що першою причиною становлення грошової одиниці США у якості основної резервної валюти світу була вільна його конвертованість на золото, наступною передумовою закріплення панівного становища долара було ослаблення економіки Європи та її валют, в підтвердження чого було подано статистичні дані та історична довідка. Юлія Якименко відмітила, що на сьогоднішній день найважливішою ознакою сильних позицій долара США є основна частка розрахунків за енергоносії (більше 90%) даною валютою, панівна роль США у світовому виробництві, експорті товарів і капіталів та у золотовалютних резервах. Тому, на зміну ролі долара США в якості світових грошей може негативним чином вплинути лише один факт – послаблення позицій американської економіки у світовому господарстві, однак економічна система країни-емітента має достатній потенціал, щоб перебороти усі негативні явища.

Роль долара США як провідної валюти світу змістовно обґрунтувала в своїй доповіді студентка групи ФБС-33 Анастасія Шкатула. Доповідач зазначила, що сьогодні більше 85 % валютно-обмінних операцій у світі пов’язані з обміном валюти будь-якої країни на американський долар. Також студентка зауважила, що все ж існують певні конкуренти американського долара і ними вважаються євро, китайський юань та японська єна. Однак, євро було введено в обіг не так давно і тому країнами єврозони ще не повністю відпрацьовані всі особливості грошово-кредитної політики в умовах спільності валюти; китайський юань не є вільно конвертованою валютою, що підтримує його низький обмінний курс і створює переваги для місцевих експортерів; японська єна орієнтована в основному на азіатський регіон і співвідношення її до долара має циклічний характер. Відтак, долар США як мінімум найближчі 10—15 років продовжить зберігати свої лідируючі позиції і залишиться основною резервною валютою світу.

У доповіді «Перспективи долара США як провідної світової валюти» Михайло Бобко та Христина Козлова, студенти груп відповідно БСм-52 та ФБС-32, проаналізували основні фактори впливу на курс долара, а саме: дефіцит державного бюджету, діяльність валютних, фондових ринків та спекулятивні операції, вплив монетарної політики тощо. Провівши аналіз щодо частки долара у резервах центробанків, Михайло Бобко та Христина Козлова підсумували, що в коротко- та середньостроковій перспективі долар США залишатиметься стабільним із тенденцією до незначного зміцнення, а у більш далекому майбутньому провідне становище цієї валюти може бути змінене внаслідок об’єктивних структурних трансформацій у світовій валютній системі.

Заслухавши представлені доповіді, учасники наукового диспуту взяли активну участь в обговоренні перспектив провідних резервних валют на світовому ринку. Учасники наукового гуртка «Банківський аналітик» відстоювали позиції долара США, а учасники наукового гуртка «Грошова парадигма» – євро.

Так, Людмила Риндюк («Грошова парадигма») зауважила, що рівень ВВП США становить 22% порівняно зі світовим рівнем, однак дана країна у свій кошик ВВП включає ряд таких показників, які інші країни світу не враховують (фінансові операції), а їх вилучення із обрахунків, на думку багатьох аналітиків, може знизити даний показник до 15%.

На противагу цьому твердженню, Віталій Іолтуховський («Банківський аналітик») зазначив, що оскільки при розрахунку ВВП держави використовують показники найбільш споживаних товарів та послуг, то значний обсяг використання фінансових послуг в США зумовив включення даного показника у кошик ВВП даної країни. При чому було звернуто увагу, що ВВП Євросоюзу формують 27 країн ЄС, а не 17 країн, що використовують євро в обігу.

Протилежну позицію висловив Володимир Гордієнко («Грошова парадигма») відзначивши, що 7 штатів підписали петицію про вихід із США, ключовим серед яких є Техас, верхівка влади якого у 1945 році, при підписанні договору про включення до союзу, визначила можливість його виходу за певних визначених умов. Відтак є підстави вважати, що ситуація роздробленості в ЄС, а також ментальна специфіка кожної країни-учасниці може відобразитись і в США.

Всупереч цим ідеям Юлія Якименко («Банківський аналітик») зазначила, що в США функціонує потужна установа – ФРС, яка контролює економіку всієї країни, водночас ЄЦБ робить це лише на загальному рівні. Також Юлія висловила думку деяких експертів щодо орієнтації багатьох центральних банків країн світу на політику ФРС.

На противагу цьому твердженню Володимир Гордієнко висловив зустрічний аргумент, звернувши увагу на те, що ФРС є приватною структурою із державними органами управління і, відповідно до цього, студент зауважив, що в липні 2010 року було погоджено аудит ФРС за 2007 – 2010 роки, в якому було визначено, що протягом зазначених років аналізована установа надавала кредити під 0% річних і безпідставно видала 16 трлн. доларів найбільшим банкам. 

Опонував зазначені твердження Михайло Бобко («Банківський аналітик»), який зауважив що в США вже склались певні традиції як споживання, так і фінансових відносин, а в ЄС ментальна різниця є досить чітко виражена. Наприклад, для країн півночі ЄС характерна фінансова дисципліна, для країн півдня – деяка міра марнотратності і така ситуація яскраво відображається на сьогоденних проблемах Європейського Союзу. Щодо політики ФРС, а зокрема процесу надання американським банкам великого обсягу ліквідності, то монетарна політика цієї установи є ефективною, особливо в періоди впровадження програм кількісного пом`якшення.

Протилежну позицію висловила Олена Рихлівська («Грошова парадигма»), яка провела аналіз наочно представленого графіку в період з 2009 року щодо динаміки фондових індексів до кошику яких включають близько 500 найбільших акціонерних компаній США. Відтак при проведенні програми кількісного пом`якшення відбувається зростання індексу, а припинення вливання коштів відображає спад більш значний, ніж попереднє зростання, і такий цикл повторюється. Така ситуація пояснюється відсутністю росту частки реального сектору економіки і спекулятивними операціями, що має вплив на курс долара. Тому Олена припустила, що така «доларова бульбашка» може лопнути і призвести до гіперінфляції в США.

Спростував висловлену теорію Віталій Іолтуховський («Банківський аналітик»), підкресливши, що зображений тренд на слайді є зростаючим, тобто відображена позитивна динаміка цього індексу і якщо звернути увагу на показники прибутковості компаній США, то попередні та поточні роки показують позитивні результати діяльності в порівнянні з Єврозоною, в компаніях якої минулого року спостерігалися значні збитки і лише поточний рік відображає незначне пожвавлення. Зокрема, учасник гуртка «Банківський аналітик» зауважив, що розроблений Єврокомісією індикатор економічної довіри, який відображає розвиток  країн-учасниць ЄС, має негативну тенденцію.

Про можливий спад курсу долара США відзначила Олена Рихлівська («Грошова парадигма»), обґрунтувавши це тим, що країни БРІКС та держави, які експортують нафту, відмовляються від здійснення продажу нафти у доларі і висловлюють бажання перейти на інші грошові одиниці, що, на думку студентки, підриває позиції валюти США і масштаби довіри до неї.

В підтримку позицій долара США, Марія Борис («Банківський аналітик») відзначила, що думка опонентів про спад довіри до долара висловлена без зустрічного аналізу довіри до євро. Відтак у Єврозоні відсутня політична та економічна стабільність, оскільки на основі опитувань, проведеними провідними соціологами світу, близько 60% населення Німеччини не задоволенні нововведеною валютою, а Польща і Болгарія відмовляються у найближчій перспективі впроваджувати євро. 

Всупереч цим ідеям Оксана Леськів («Грошова парадигма») відмітила, що не потрібно орієнтуватися лише на одну Німеччину, тому що ЄС це сукупність держав. Зокрема, німецькі періодичні видання надають інформацію про те, що на даний час покращуються економічні показники кризових країн (Ірландії та Греції) оскільки зменшуються витрати на одиницю робочої сили. Відтак прив`язка до однієї країни, Німеччини, є не обґрунтованою. 

Про збільшення державного боргу за рахунок емісії долара США підкреслила  викладач-стажист Лілія Олегівна Матлага, обґрунтувавши це тим, що облікова ставка ФРС становить 0,25%, а експерти стверджують, що до 2014 році вона зменшиться до 0%, що, в свою чергу, спричиняє додаткову емісію незабезпеченого долара і не лише в середині країни, а й для міжнародних розрахунків, що ставить під сумнів його стабільність. 

Куратор студентського наукового гуртка «Банківський аналітик», викладач Віталій Ярославович Рудан, зауважив, що велика частка долара на душу населення, в першу чергу, виражає великий ступінь довіри до валюти. Забезпечення даної грошової одиниці золотовалютними резервами немає сенсу, оскільки долар США виступає в ролі резервної валюти, зокрема, якщо розглядати питання в такому ракурсі, то долар забезпечений усіма золотовалютними резервами світу.

Куратор студентського наукового гуртка «Грошова парадигма», к.е.н, доцент Олена Леонідівна Малахова наголосила, що на відміну від долара США, євро є відносно молодою валютою, тому не варто глобально порівнювати їх, адже між ними є значна різниця у становленні і розвитку. Проте, незважаючи на це, золотовалютні запаси Єврозони вдвічі перевищують запаси США.

Завідуючий кафедрою банківської справи, д.е.н., професор Олександр Валерійович Дзюблюк як підсумок відзначив, що дискусія була цікавою, продуктивною та аргументованою, оскільки позиції двох гуртків були чітко вираженні. В сучасних умовах важко будувати довгострокові прогнози щодо перспектив провідних валют світу, тому можна лише надати оглядову оцінку розвитку економік ЄС та США. Однак, проблеми сьогодення названих країн зрушують стабільність валют, але  не мають значного впливу на довіру широкого загалу інвесторів на фінансових ринках. Також було відмічено, що  із запровадженням євро провідні аналітики прогнозували можливість нової валюти потіснити долар з позицій провідної резервної валюти світу, однак передбачення не реалізувались, оскільки США будуть застосовувати усі можливі заходи як економічного, так і військово-політичного характеру для збереження провідної ролі долара у світі. Крім того, США залишаються країною із потужною економікою, новітніми технологіями та інноваціями, що само по собі забезпечує їм лідируючі позицій на світовому ринку. Проте, євро як валюта, яка розвивається, має хороші перспективи на статус світової за умови подолання платіжної та боргової кризи. Завідуючий кафедрою банківської справи подякував усім учасникам за плідну дискусію та побажав у подальшому аргументовано обстоювати свої позиції, що сприятиме розвитку наукових здібностей студентів.

Підводячи підсумки наукової дискусії, Ольга Олегівна Іващук подякувала усім учасникам заходу за цікаві та ґрунтовні матеріали, зазначивши, що в умовах сьогодення світовий валютний ринок виявився вельми багатим на різноманітні оцінки й прогнози, відлуння яких наповнювали й інформаційний простір України. Саме об’єктами такого прогнозування стали  провідні  валюти  світу  –  долар  США  та  євро. Однозначно говорити про завоювання однією чи іншою валютою панівних позицій щодо формування резервів центрального банку України та забезпечення стабільності валютного курсу національної грошової одиниці є щонайменш некоректним. Тому НБУ вивчаються можливості прив’язки курсу гривні до бівалютного кошика. Для його запровадження, насамперед, необхідно мати збалансований обсяг золотовалютних резервів, що і є визначальною умовою захисту національного фінансового ринку від проявів зовнішніх дисбалансів.