Студенти ТНЕУ побували на екскурсії в музеї «Відлуння Чорнобиля»
У музеї «Відлуння Чорнобиля» нещодавно побували студенти факультету обліку та аудиту ТНЕУ. Екскурсію провела Полещук Людмила Василівна - колишня жителька м. Прип’ять.
Оглядаючи експонати, студенти пройнялись відчуттям того страху і болю, який відчували люди, котрі опинились у зоні відчуження. Екскурсовод так докладно розповіла про ті страшні дні, що на очах відвідувачів музею забриніли сльози, адже Людмила Василівна сама стала жертвою Чорнобильської катастрофи.
У ті квітневі дні 1986 року місто Прип’ять живе на повну силу. Люди працювали, готувалися до свят. Ніхто у цій звичній життєвій метушні навіть не здогадувався, що скоро їхнє місто засне назавжди. З п’ятниці на суботу о 01:23 год. сталося страшне лихо, що зруйнувало багато людських доль.
-Люди довгий час нічого не знали, - розповідає Людмила Василівна (на очах у неї з’являються сльози за втрачену родину і дім, до якого вона так і не повернулась). – Жителям міста довго нічого не говорили. Ми нічого не розуміли, адже нас вивозили нібито на 3 дні. У той час ніхто й подумати не міг, що додому вже не повернеться.
Багато автобусів вивозили людей, але ніхто не питався, що сталося. Коли пасажири виходили, то місцеві люди брали їх до себе на нічліг. На ранок Людмила Василівна разом із чоловіком пішли дізнатися, що відбувається. У районі їм пояснили, що стався вибух на ЧАЕС, багато людей загинуло, а в тих, у кого рівень радіації перевищував норму, відправили до лікарень м. Києва.
Ті страшні квітневі дні 1986 року Людмилі Василівні дуже важко згадувати, проте вона робить це для того, щоб донести молодому поколінню правду про Чорнобильську трагедію, щоб завжди пам’ятали про тих відчайдушних людей, які віддали своє життя, рятуючи інших.
З часом з’ясували, чому сталася аварія на ЧАЕС: четвертий енергоблок був у неробочому стані, тому, коли о 00:48 год. натиснули кнопку для охолодження, він вибухнув.
Третього серпня 2003 року освятили ікону, на якій зображено мертвих і живих чорнобильців. Під час її посвячення на небі з’явилась веселка, ніби Господь Бог сам освятив ікону.