#ЗУНУ55
До ювілею Західноукраїнського національного університету директор музею Віталій Григорович Михайлиця зібрав спогади викладачів та випускників закладу вищої освіти, які згодом будуть відображені у книзі історії ЗУНУ.
Продовжуємо публікацію циклу споминів відомих людей нашого університету. До вашої уваги розповідь Євгена Петровича Качана, кандидата економічних наук, професора кафедри менеджменту, публічного управління та персоналу, заслуженого працівника народної освіти України, відмінника народної освіти України, академіка Академії економічних наук України.
У 1979 році у зв’язку із обранням на посаду завідувача кафедри економічної історії і права доцент Б.Д. Лановик, який багато років працював вченим секретарем ради фінансово-економічного інституту, за власним бажанням був звільнений з цієї посади. За його ж пропозицією на цю посаду було призначено мене. Ректор інституту під час зустрічі зі мною коротко ознайомив мене із посадовими обов’язками. Правда з роботою секретаря ради я був вже дещо обізнаний оскільки вже деякий час виконував обов’язки секретаря ради кредитно-економічним факультетом, який у той час очолював доцент В.І.Тиркало.
Тоді у структурі інституту було 5 факультетів: фінансовий, обліковий, кредитний, плановий та заочний і вечірнє навчання, а також близько 20 кафедр.
У розмові з ректором було визначено такі напрями моїх посадовий обов’язків, а саме:
- організація підготовки на засідання вченої ради інституту питань, передбачених планом роботи ради;
- підготовка конкурсних питань (обрання за конкурсом професорсько-викладацького колективу і присвоєння вчених звань);
- написання протоколів засідань вченої ради та підготовка документів у Міністерство для отримання атестатів доцента і професора.
За виконання обов’язків вченого секретаря я отримував доплату, а обов’язки секретаря конкурсної комісії виконував на громадських засадах.
У ході засідань вченої ради регулярно розглядалися питання діяльності кафедр і деканатів. Для цього на початку навчального року відділ кадрів надавав ректору інформацію про те, яким завідувачам кафедр і деканам факультетів завершувався термін перебування на посаді. Після цього у план засідань вченої ради вписували питання про комплексну перевірку діяльності кафедри чи деканату факультету. На попередньому засіданні ради її голова оголошував колектив комісії, яка мала підготовити довідку і проєкт постанови на наступне засідання.
Вчений секретар у відповідному журналі реєстрував доручення виконавцям, які за тиждень до засідання мали подати ректору довідки про результати перевірки і проєкт постанови ради.
За поданням голови конкурсної комісії проф. М.М. Олексієнка ректор давав розпорядження про включення в порядок денний чергового засідання питань про обрання за конкурсом і присвоєння вченого звання.
Всі протоколи зустрічей ректор детально читав і авторучкою із голубим чорнилом виправляв мої помилки та редагував свої виступи. Треба зазначити, що П.Д. Гуменюк був добрим редактором, мав прекрасний каліграфічний почерк, добру пам'ять. Вимагав, щоб усі постанови вченої ради неухильно виконувалися, а на засіданнях ради регулярно заслуховувалися питання про стан виконання постанов.
Хотілося б згадати ще один епізод. Під час вступних екзаменів Петро Данилович попросив екзаменаторів звернути увагу на абітурієнта за якого його просили з обкому партії. Волею випадку екзаменатором з географії цього абітурієнта був я. На жаль, вступник на екзамені за незадовільні знання отримав негативну оцінку. Після екзамену викликає мене ректор і каже до мене: «Я ж просив звернути увагу». Я йому сказав, що абітурієнт не відповів на жодне питання білета. Я не очікував на такі слова ректора: «Раз так, то нам такі студенти не потрібні». Цей випадок свідчить про його принциповість, демократичність і повагу до підлеглих. Правда, ці риси характеру у результаті зіграли проти нього. На думку колективу інституту його було звільнено з посади без вагомих підстав.
Вченим секретарем я працював до вересня 1984 р. Новопризначений ректор проф. О.А. Устенко не включив мене до колективу нової вченої ради і таким чином я був звільнений із цієї посади.
