ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Вісімнадцятого березня 2013 року у Тернопільському національному економічному університеті було проведено “круглий стіл”, організований кафедрою міжнародної економіки та студентським науковим гуртком “Ескалібус” при кафедрі міжнародної економіки.

Поглиблення асиметрій і диспропорцій в вихідних умовах регіонального розвитку ставить під знак питання доцільність будь-якої загальнодержавної економічної стратегії поступу, оскільки остання нівелює оптимальну просторову локалізацію суб’єктів господарської діяльності. Відбувається активізація пошуку перспективних форм регіонального розвитку, ключовою з яких можна вважати кластер. З огляду на це, перед науковими спільнотами постає завдання теоретизації явищ і процесів, які передують і мають місце в кластерних об’єднаннях. Це і віддзеркалює мету нашого наукового зібрання.

Відкрив засідання “круглого столу” Р.Є. Зварич, к.е.н., доц. кафедри міжнародної економіки, куратор наукового гуртка “Ескалібус”. Привітавши всіх учасників та побажавши активної і плідної співпраці, доповідач розпочав свій виступ з висвітлення актуальності тематичного спрямування “круглого столу”. В умовах посткризової реновації світової економіки, пошук шляхів розвитку підприємницьких одиниць спрямований на створення новітніх форм агломерації інноваційного виробництва, тобто на кластери. З допомогою медійного забезпечення, доповідач показав два відеоролики з циклу новин телеканалу “Euronews”, які наглядно дали відповідь на питання ефективності функціонування кластерних утворень. Розвиток кластерних одиниць в Греції є логічною відповіддю на проблеми і загрози, продиктовані рецесійним станом Еллади. В свою чергу, створення екологічних кластерів можна вважати послідовним кроком в реалізації стратегії розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії в ЄС, що відповідає концепції сталого розвитку. Зрозуміло, що для самих підприємств приналежність до того чи іншого кластера створює нові можливості: підвищення конкурентоспроможності продукції, розширення каналів пошуку партнерів, перейняття “кращої практики”, трансфер технологій, знань тощо. Але й поряд з цим, кластеризація створює нові виклики і загрози, про що детальніше розповів наступний доповідач.

Отож, продовжив дискусію Т.В. Марків, який, наголосивши на актуальності дослідження процесів кластеризації в економіці, зазначив, що кластери утворюються не лише в межах суб’єктів господарювання, але й на рівні країн. Тому з’являється об’єктивна потреба в окресленні підходів для виміру кластерних утворень, застосовуючи надбання теорії графів, мережевий аналіз. Це дозволить зрозуміти щільність взаємозв’язків між елементами кластера, що, в свою чергу, послужить фактором аналізу фінансової стабільності у звязку з актуалізованими процесами міграції криз, переливу шоків, інфекцій (contagion) всередині інтеграційних утворень.

Найбільш жваву дискусію викликала теза попереднього доповідача про неспроможність утворення кластера в сфері високотехнологічної продукції країнами постсоціалістичного табору, на прикладі Сколково в Росії. Звичайно, як це зазначив д.е.н., проф. Є.В. Савельєв, що сприятливий інвестиційний клімат та державна підтримка є основним каркасом для прозорого фінансування проектів в межах кластерів. При цьому існуюча ситуація в Росії є наслідком взаємних політичних репресій між останньою та США. Аргументуючи статтею законодавства США, а саме славнозвісною поправкою Джексона-Веніка, проф. Є.В. Савельєв пояснив, що перекритий доступ руху капіталу від північноамериканського лідера до Росії має політичне вмотивування, а відтак потоки інвестицій в кластери Росії в більшій мірі залежать від внутрішніх інвесторів або ж бюджетного фінансування.

Присутні мали змогу вислухати ряд повідомлень, підготовлених студентами факультету міжнародного бізнесу та менеджменту. Зокрема, І.В. Кухар розкрила суть кластеризації економіки як напряму розбудови інноваційної моделі та подала яскраві приклади впровадження кластерів у США та скандинавських країнах. Доповідач розглянула схему кластера М. Портера, так званий трикутник “бізнес-наука-освіта”, імплементація якого є доцільною в плані інтеграції бізнесових та наукових кіл. Х.В. Ількевич зробила наголос на впровадженні механізмів венчурного фінансування для успішного функціонування кластерних структур. Учасницею “круглого столу” І.В. Сокіл було висвітлено досвід функціонування кластерних моделей у різних країнах світу, виявлено перспективи і можливості їх використання в регіонах України. Б.В. Курило у своїй грунтовній доповіді розкрила питання підвищення конкурентоспроможності туристичної індустрії України на основі кластерів. Доповнила виступ попереднього доповідача Д.О. Бойда, наголосивши на важливості інноваційної складової в інтеграційних структурах туристичної сфери. На думку доповідача, інновації формують доцільність створення нових кластерів.

В межах “круглого столу” було підняте питання розмежування ролі і функцій структурних елементів будь-якого кластера. З цього приводу, Р.Є. Зварич зауважив, що традиційно в кластерах розрізняють ядро і периферію, а також можна виділити міжкластерні поєднувальні ланки (вузли). З огляду на це, Р.Є. Зварич закликав присутніх подискутувати, яким чином і на основі чого виникає ядро кластерів (задля звуження предметної області, учасники розглянули дане питання на прикладі кластерів в туристичній галузі). З приводу цього, Т.В. Марків зазначив, що в умовах високої мобільності капіталу і праці, критерієм утворення ядра в туристичних кластерах є наявність відповідних рекреаційних ресурсів. Проте, Є.В. Савельєв підмітив, що вищевказаний критерій не є обов’язковим. Відштовхуючись від власного досвіду, Є.В. Савельєв привів приклад утворення ядра туристичного кластера в м. Лодзь (Польща) саме за рахунок високорозвинутої інфраструктури, а не місця дислокації відповідних природніх ресурсів.

Учасники “круглого столу” не оминули питання впливу політичного середовища на діяльність кластерних угруповань. Загалом, всі присутні погодились на тому, що державна підтримка є системним елементом розвитку кластерів. Динамічність зміни влади, яка радикально змінює вектор політики, генерує серйозний політичний ризик, що відлякує іноземних інвесторів в участі навіть у високорентабельних інноваційних проектах, які передбачають утворення кластерів.

Отож, учасниками “круглого столу” шляхом цікавих доповідей та жвавих дискусій було розкрито найбільш проблемні аспекти розвитку процесів кластеризації у світовій економіці. Слід сказати, що разом із генеруванням нових викликів і загроз, кластери в найближчому майбутньому становитимуть основу конкурентоспроможної економіки в світовому масштабі. Створення нових кластерів деякою мірою можна назвати об’єктивним процесом, оскільки ті можливості, що з’являються всередині таких структур, превалюють над потенціалами навіть великих, проте фрагментаризованих господарських структур.

Матеріал підготували:

Зварич Роман

к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки,

(Тернопільський національний економічний університет)

Марків Тарас

студент факультету міжнародного бізнесу і менеджменту

(Тернопільський національний економічний університет)