Проєкт «Євроінтеграційний інтенсив від Богдана Ференса»
Україна отримала кандидатський статус у червні 2022 року. Ці зміни означають, що динаміка відносин з ЄС виходить на новий рівень. Зростає потреба глибшого розуміння процесів, які відбуваються як всередині ЄС, так і в Україні, особливо, враховуючи вплив російської війни.
Водночас постає багато викликів та запитань. Що дає кандидатство? Від чого залежить ефективність взаємодії між Києвом і Брюсселем? Чи отримає Україна доступ до фінансових інструментів ЄС для післявоєнної відбудови?
Враховуючи виклики сьогодення та вимоги щодо залучення професіоналів-практиків до підготовки фахівців за спеціальністю «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», 20 жовтня 2022 року стартував авторський проєкт Богдана Ференса, кандидата політичних наук, міжнародного оглядача, головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
«Євроінтеграційний інтенсив від Богдана Ференса» реалізовується з метою практичного роз’яснення процесів входження України в європейський політичний, економічний, правовий, безпековий, гуманітарний простір тощо.
Під час першої зустрічі у межах ЄвроІнтенсиву учасники детально обговорювали питання щодо унікальності ЄС та особливостями функціонування його інституцій. Акцентували увагу на тому, що Європейська рада – це вищий політичний орган Європейського Союзу, який складається з глав держав та урядів держав-членів ЄС та передбачає регулярні зустрічі останніх. Рада Європейського союзу складається з 27 національних міністрів певних галузей й одного відповідального за цю галузь єврокомісара, який не має права голосувати. Рада Європейського Союзу не проводить регулярних засідань. Говорили про цінності, врядування та позиціонування ЄС, з’ясували, що країни-члени ЄС зобов’язані гарантувати права і свободи людини, визначили принципи мирного співіснування та основні аспекти їхнього практичного втілення. Дійшли висновку, що важливим завданням сьогодні є такий розвиток права співробітництва, соціальної справедливості і благополуччя, за якого держави можуть активно співпрацювати на різних рівнях задля загального добробуту людства.
У рамках другої зустрічі, яка відбулася 27 жовтня 2022 року, студенти спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» розмовляли з Богданом Ференсом про політичну мозаїку Євроспільноти та шукали відповідь на питання «Хто найвпливовіший?». Дискутували про глобальну роль лідерів Європейського Союзу, міжнародні аспекти діяльності політичних партій та надпартійних утворень Євроспільноти.
Третя зустріч, яка відбулася 3 листопада 2022 року, була приурочена питанням політичного лідерства та сучасним концепціям політичного лідерства. Студенти ознайомилися із проблематикою харизматичного лідерства та знаходили відповідь на запитання «Хто може вважатися прогресивним лідером?»
На початку четвертої зустрічі, Богдан Ференс акцентував увагу на особливостях зовнішньої політики й політики безпеки. Спікер зазначив, що державоцентричний підхід у контексті осмислення сутності зовнішньої політики ЄС є найпопулярнішим з огляду на характер регіональної інтеграції та міжнародного співробітництва. З цієї точки зору, держави-члени залишають за собою першочергове право на формування зовнішньополітичного курсу ЄС. Хоча інституційні зміни, які відбулися у процесі реалізації Лісабонської реформи, дещо змістили співвідношення національного та наднаціонального у питаннях реалізації зовнішньої політики ЄС. Водночас у межах порівняльного підходу ЄС розглядається, як політичний простір, який має схожі атрибути з будь-якою іншою внутрішньополітичною системою.
У процесі дискусії розглядали Східне партнерство у межах Європейської політики сусідства як один із проєктів, в якому Україна безпосередньо розглядається як учасник. Розмовляли про те, що започаткування Східного партнерства дало змогу розмежувати зовнішньополітичні підходи ЄС до відносин із південними та східними сусідами, які до цього перебували в однакових умовах в межах Європейської політики сусідства.
Гостею заходу також була кандидатка історичних наук, доцентка, експертка-дослідниця зовнішньої політики Італії, доцентка кафедри міжнародного права, європейської та євроатлантичної інтеграції Київського університету імені Бориса Грінченка Вікторія Вдовиченко. Спікерка розповіла про пріоритети діяльності нового Уряду Італії, який нещодавно очолила лідерка партії «Брати Італії» Джорджія Мелоні та висунула припущення, що нова очільниця дотримає слова, яке дала українському президентові Володимирові Зеленському й «Італія завжди буде на боці сміливого українського народу, який бореться за свою свободу та справедливий мир». Також обговорювали питання «передачі» українського культурного наративу різним італійським аудиторіям та необхідність створення українських культурних інституцій в Італії.
Про зацікавленість студентської молоді євроінтеграційними проблемами свідчили численні запитання та креативний підхід до вивчення цього курсу.
