Презентація проєкту за напрямом Жан Моне «Європейський досвід адаптації до змін клімату: концепт енергетичної безпеки»
21 грудня 2022 року у Західноукраїнському національному університеті відбулась онлайн-презентація проєкту 101085491 — EEACCCES — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH «Європейський досвід адаптації до змін клімату: концепт енергетичної безпеки» за програмою Еразмус+, напрям Жан Моне. Зустріч стала інформаційно-комунікаційною площадкою для ознайомлення учасників з метою, заходами та очікуваними результатами реалізації проєкту.
З вітальним словом до учасників онлайн-презентації звернулись: начальниця відділу міжнародних зв’язків Уляна Коруц, директор навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури Василь Брич, заступник директора навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури Сергій Гунько, які відзначили актуальність теми проєкту, необхідність обміну знаннями, поширення європейського досвіду, розвитку підприємництва, консолідації громадськості щодо попередження, пом’якшення, адаптації до зміни клімату шляхом реалізації заходів щодо декарбонізації енергетики.
Координаторка проєкту Олена Борисяк представила проєктну команду у складі Василя Брича, Петра Пуцентейла, Сергія Гунька, Павла Поповича, Антіна Шувара, Бориса Язлюка, зробивши фокус уваги на їхньому досвіді проведення наукових досліджень за темою проєкту. Проєктна команда поділились досвідом реалізації наукових проєктів у сфері адаптації до зміни клімату, зміцнення енергетичної безпеки, впровадження енергоефективних технологій, декарбонізації транспорту, смарт-спеціалізації, розвитку агробіотехнологій.
Під час презентації учасники ознайомились із цілями програми Еразмус +, координацією програми Еразмус +, проведенням конкурсів за напрямом Жан Моне. Координатор проєкту Олена Борисяк розповіла про історію підготовки проєкту 101085491 — EEACCCES — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH «Європейський досвід адаптації до змін клімату: концепт енергетичної безпеки», його мету, завдання, заплановані заходи та очікувані результати реалізації проєкту.
Метою проєкту є розширення знань серед громадськості щодо європейського досвіду адаптації до зміни клімату у сфері енергетичної безпеки шляхом переходу до міжгалузевої взаємодії на засадах циркулярного споживання енергії з відновлювальних джерел.
У результаті реалізації проєкту заплановано отримання таких результатів:
– формування у студентів знань щодо європейського досвіду адаптації до зміни клімату у сфері енергетичної безпеки шляхом переходу до міжгалузевої взаємодії на засадах циркулярного споживання енергії з відновлювальних джерел.
– підвищення обізнаності споживачів енергії щодо європейського досвіду адаптації до зміни клімату на основі цифрової трансформації енергоменеджменту та переходу на використання відновлювальних джерел енергії;
– збільшення залучення жінок та молоді до підприємництва у сфері відновлювальної енергетики та енергетичних послуг;
– сприяння інтеграції європейського досвіду гендерної рівності та інклюзивності в енергетичному секторі;
– підвищення обізнаності громадськості щодо важливості забезпечення впровадження європейського досвіду адаптації до зміни клімату;
– розроблення та запровадження «дорожньої» карти впровадження Європейської стратегії адаптації до зміни клімату в енергетичному менеджменті на регіональному рівні для органів місцевого самоврядування;
– зміцнення спроможності розвивати міжгалузеві партнерства для створення регіональних кліматично-нейтральних кластерів (сільськогосподарські підприємства-«зелені» енергетичні підприємства-підприємства «зеленої» транспортної сфери).
Проєкт реалізовуються у рамках Грантової угоди між Європейським виконавчим агентством з питань освіти та культури (EACEA) згідно з повноваженнями, делегованими Європейською комісією, та Західноукраїнським національним університетом.
Фінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди та думки належать лише авторам(ів) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури (EACEA). Ні Європейський Союз, ні грантодавець не можуть нести за них відповідальність.