Семінар «Підвищення енергетичної стійкості домогосподарств: нормативно-правова база, технології і практика Європейського Союзу»
Нещодавно було проведено семінар «Підвищення енергетичної стійкості домогосподарств: нормативно-правова база, технології і практика Європейського Союзу» у межах реалізації проєкту за програмою Еразмус + (напрям Жан Моне) 101085491 — EEACCCES — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH «Європейський досвід адаптації до змін клімату: концепт енергетичної безпеки».
Мета семінару – обізнаність учасників з тенденціями розвитку енергетичного сектору Європейського Союзу та України:
- нормативно-правовою базою забезпечення переходу до чистої енергії і використання відновлювальних джерел енергії у Європейському Союзі та Україні, як способу підвищення конкурентоспроможності домогосподарств, попередження зміни клімату та інклюзивного розвитку;
- особливостями впровадження кліматично-нейтральних технологій в умовах пост-COVID-19 і поствоєнного «зеленого» відновлення України;
- практикою переходу до чистої, доступної та безпечної енергії та розумного розвитку енергетичної інфраструктури у Європейському Союзі.
Семінар проводився на базі навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури Західноукраїнського національного університету у змішаному форматі. Учасниками семінару були студенти університету.
Координаторка проєкту, директорка навчально-наукового центру інноваційного розвитку та тренінгів ЗУНУ Олена Борисяк ознайомила присутніх із метою, завданнями, на які спрямовано реалізацію проєкту за програмою Еразмус + (напрям Жан Моне) 101085491 — EEACCCES — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH «Європейський досвід адаптації до змін клімату: концепт енергетичної безпеки», зокрема відзначила на важливості застосування кліматично-нейтральних заходів для зміцнення енергетичної безпеки». З вітальним повідомленням до учасників звернувся виконавець проєкту, директор навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури ЗУНУ Василь Брич, який наголосив на тенденції щодо посилення міжгалузевої взаємодії з питань використання відновлювальних джерел енергії з метою попередження зміни клімату.
Під час семінару координаторка проєкту Олена Борисяк представила результати соціологічного опитування «Адаптація до зміни клімату та зміцнення енергетичної безпеки: використання європейського досвіду», метою якого було визначення рівня обізнаності домогосподарств про загрози і наслідки зміни клімату, використання європейського досвіду адаптації до кліматичних змін на основі цифрової трансформації енергетичного менеджменту і переходу до використання відновлювальних джерел енергії. Соціологічне опитування проводилося у межах реалізації проєкту. Учасники семінару долучились до обговорення дискусійних питань, які відзначили у своїх доповідях експерти за такими темами «Впровадження кліматично-нейтральних технологій підвищення енергетичної стійкості домогосподарств: досвід Європейського Союзу для пост-COVID-19 і поствоєнного «зеленого» та інклюзивного відновлення України» (Сергій Гунько, експерт з кліматичних інновацій, заступник директора навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури ЗУНУ); «Нормативно-правова база Європейського Союзу про перехід до чистої енергії і використання відновлювальних джерел енергії» (Олена Борисяк, експертка з кліматичної політики на енергетичному ринку, директорка навчально-наукового центру інноваційного розвитку та тренінгів ЗУНУ); «Європейський досвід розбудови ринку енергосервісу для підвищення енергоефективності домогосподарств» (Василь Брич, експерт з ринку енергосервісу та енергоефективності, директор навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури ЗУНУ); «Практика проведення енергоаудиту домогосподарств, розумного розвитку енергетичної інфраструктури у Європейському Союзі та Україні» (Петро Пуцентейло, експерт з енергетичного менеджменту, професор кафедри бізнес-аналітики та інноваційного інжинірингу ЗУНУ).
Проєкт фінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди та думки належать лише авторам(ів) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури (EACEA). Ні Європейський Союз, ні грантодавець не можуть нести за них відповідальність.
