Міжнародна дискусійно-освітня платформа «Академія слов’янської культури»
ещодавно розпочала роботу Міжнародна дискусійно-освітня платформа «Академія слов’янської культури», у якій беруть активну участь викладачі та студенти кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності.
Першу публічну лекцію «Інститут славістики ЛНУ імені Івана Франка – маленька установа з глибокими традиціями та вагомими науково-організаційними досягненнями» провів Ігор Шпик – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи, директор інституту славістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
Вибір спікера і тематики не випадковий, адже одним із найпотужніших центрів славістики на українських теренах від її зародження став Львівський університет. Становлення славістики припало на кінець XVIII ст., коли у «Studium Ruthenum» почали викладати церковнослов’янську мову, а професор філософського факультету Бальтазар Гакет опублікував декілька праць, присвячених описові слов’янських народів від Адріатики до Чорного моря. З 70-х рр. ХІХ ст. славістика виокремилася як спеціальний напрям дидактичної та наукової роботи. Засновником сучасної Львівської славістичної школи вважається відомий учений-філолог та мистецтвознавець Іларіон Свєнціцький. З Львівським університетом також пов’язані імена знаних істориків-славістів, вихідців з Тернопільщини – Мирона Кордуби, Володимира Чорнія. Саме останній доклався до становлення та діяльності Інституту славістики у 80-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. Під керівництвом Володимира Чорнія новоутворений інститут зайнявся координацією славістичних досліджень як в університеті, так і далеко за його межами, залучаючи до співпраці науковців з різних областей України та зарубіжних славістичних осередків.
Друкованим органом інституту є науковий збірник «Проблеми слов’янознавства», що видається в університеті з 1970-х рр., а «Міжнародний славістичний колоквіум», ініційований інститутом, став авторитетним науковим заходом, що об’єднує велику кількість українських та закордонних славістів. До речі, цьогоріч, у травні, інститут планує провести ювілейний ХХХ Колоквіум, запрошення на який уже отримали викладачі соціально-гуманітарного факультету Західноукраїнського національного університету.
У своїй розмові з викладачами і студентами Ігор Шпик також наголосив на важливості визначення понять «славістика», «слов’янознавство». Найбільш узагальненим є їх тлумачення як комплексу різних наук, що досліджують історію, мову, літературу та культуру слов’янських народів. Ядром цієї галузі знань є мовознавство, літературознавство, а також археологія, історія, етнографія, фольклористика, мистецтвознавство та інші дисципліни. Усі вони тісно взаємопов’язані між собою. Кожна з них є необхідною ланкою складної системи слов’янських студій.
Наприкінці лекції обидві сторони висловили бажання продовжувати співпрацю у межах «Академії слов’янської культури», ініціюючи нові зустрічі з відомими сучасними славістами та спільні наукові пошуки та дослідження.
Далі буде!
