ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Коли в душі людини світло, – вона красива.
Коли людина красива, – в її домі панує гармонія.
Коли в домі панує гармонія, – в країні – порядок.
Коли в країні порядок, у світі – спокій, - принаймні, так стверджує китайська мудрість.
Виявляється, найбільша сила – у спокої.
Людина спокійна, коли впевнена у завтрашньому дні, коли бачить перспективи для своїх нащадків у рідній державі, на рідній землі, у рідному краї.
Древні говорили: де народились, там мусимо цвісти.
То що ж трапилося у нашій державі, що мільйони українців змушені цвісти в чужині?
Відповідь на таке болюче запитання я отримала під час IV науково-практичного семінару «Актуальні проблеми забезпечення фінансово-економічної безпеки України».


- Звідки взялося таке поняття, як «фінансово-економічна безпека», - з таким запитання я звернулася до ініціатора заходу, завідувача кафедри фінансово-економічної безпеки ТНЕУ, доктора економічних наук, доцента Володимира Мартинюка.

 - Донедавна таке поняття, як «фінансово-економічна безпека», практично, не використовувалося в економічній науці, і, тим більше, не привертало достатньої уваги вітчизняних науковців. Але стрімкий розвиток процесів лібералізації та інтеграції, привів до відкритості та взаємозалежності національних економік, розвитку глобального ринку, в умовах якого політична замкнутість та економічна ізоляція окремих держав не мають змісту. Тому проблема забезпечення фінансово-економічної безпеки держави, постає крізь призму самозбереження та розвитку країни, її окремих регіонів і підприємств, їх політичного та економічного самоутвердження на міжнародній арені. Аналіз позитивних наслідків глобалізації а, у більшій мірі, передчуття негативів, призвів до розробки у багатьох країнах світу концепцій національної безпеки, базовим елементом яких стала фінансово-економічна складова.

- Як можна оцінити стан національної економіки?
- Останнім часом дуже популярно робити висновки про стан економіки окремої держави, зміни в ній на основі розрахунку різноманітних міжнародних рейтингів та індексів. Найпопулярнішими із численних показників є рейтинг конкурентоспроможності, індекс економічної свободи, індекс глобалізації, індекс залучення прямих іноземних інвестицій та індекс залучення країн у світову торгівлю. Проте, дуже важливим завданням є наукове обґрунтування та застосування на практиці інтегрального показника економічної безпеки держави, який комплексно відображає стан вітчизняної економіки, і допоможе оперативно відслідковувати зміну тенденцій, а також міг би успішно використовуватися замість існуючих міжнародних рейтингів та індексів.

- Володимире Петровичу, Ви очолюєте кафедру якраз фінансово-економічної безпеки…
- Кафедра фінансово-економічної безпеки утворена рік назад у зв’язку з виникненням об’єктивної потреби у підготовці високопрофесійних фахівців з безпеки для державних органів та суб’єктів господарювання. Кафедра входить до складу юридичного факультету. Після закінчення магістратури за спеціальністю “Управління фінансово-економічною безпекою” випускники кафедри можуть працевлаштовуватися у державних контролюючих і правоохоронних органах, що здійснюють державний контроль у фінансово-економічній сфері та боротьбу з економічною злочинністю. Це, насамперед, у Державній службі боротьби з економічною злочинністю та Управліннях по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, у підрозділах контррозвідувального забезпечення економіки й управліннях “К” Служби безпеки України, податкових і митних підрозділах Міністерства доходів і зборів України, структурах Державної фінансової інспекції України та Державної служби фінансового моніторингу України.

- Як відомо, щоб знайти сьогодні хорошу роботу, знань у одній сфері може виявитися замало. Тому в нашому університеті реалізується концепція паралельного навчання...
- Це означає, що випускники усіх факультетів, які отримали дипломи бакалавра, спеціаліста чи магістра за будь-якою спеціальністю чи напрямом підготовки, можуть, навчаючись, паралельно отримати актуальні економіко-правові знання і диплом магістра за спеціальністю “Управління фінансово-економічною безпекою” і тим самим підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.
Усі науковці кафедри фінансово-економічної безпеки, окрім того, що вчать студентів і магістрів бачити реальний фінансово-економічний стан держави і шукати шляхи виходу на кращий – вищий рівень добробуту країни, четвертий раз поспіль ініціюють, організовують і проводять науково-практичні семінари на актуальну тематику, про що свідчить географія зацікавлених учасників таких заходів.

- Ярослав Жаліло – перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень (м.Київ), к.е.н., с.н.с., заслужений економіст України охарактеризував цьогорічний науково-практичний семінар так: «Вважаю, що дуже цінним є уже те, що науковці Тернопільського національного економічного університету настільки ґрунтовно зачіпають тему стану економічної безпеки. Подібні заходи сприяють розробці методологічних підходів в цій галузі науки, а залучення студентів, магістрів, аспірантів, кандидатів і докторів наук сприяє науковому забезпеченню сприйняття. Даний науково-практичний семінар показав широкий спектр питань, які розглядаються в галузі наук економічної безпеки, засвідчує високий потенціал подальшого її розвитку і зацікавленість у співпраці».
- Участь Я.А Жаліла у нашому семінарі – це, насамперед, велика честь для нас. Ярослав Анатолійович у своїй доповіді «Пріоритети бюджетної стратегії в контексті сучасних ризиків економічній безпеці України», посилаючись на досвід України, окрім багато іншого, сказав, що зосередження уваги переважно на фіскальних функціях бюджету при нехтуванні його стратегічними функціями веде до втрати стратегічних орієнтирів, руйнування потенціалу довгострокового економічного зростання та посилення загроз економічній безпеці у фінансовій та інших сферах і наголосив на тому, що стратегічними напрямками сучасної бюджетної політики мають стати забезпечення повного і своєчасного виконання фінансових зобов’язань держави на всіх рівнях влади; усунення де стимулюючих елементів і посилення стимулюючих функцій бюджетної політики, насамперед в напрямах реформування податкової системи і політики бюджетних видатків; забезпечення стратегічної спрямованості бюджетної політики на реалізацію позитивних структурних зрушень в економіці та суспільстві загалом..

- Володимире Петровичу, власне, усі виступаючі пропонували цікаві ідеї, наводили аргументовані факти… Наприклад, директор Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету Державної податкової служби України (м. Ірпінь), к.е.н., доцент, с.н.с. Дмитро Серебрянський, говорячи, що створення ВВП і його стале якісне зростання є чи не єдиним спільним економічним інтересом бізнесу, населення і держави, наголосив, що українське суспільство і бізнес, мабуть, не контролюють процес розподілу і перерозподілу ВВП в країні, оскільки рівень такого перерозподілу є настільки великим, що ефективність його є приреченою. Цікавим був виступ к.ю.н., професора Національної академії прокуратури України П. В. Шумського стосовно цільового використання бюджету і ролі у цілому права забезпечення економічної безпеки України. Не пасли задніх і магістранти кафедри фінансово-економічної безпеки ТНЕУ Сергій Гладій, який розглянув «Проблему реформування збройних сил України», та Катерина Нечипорук, яка не тільки оцінила масштаби тіньової економіки на сучасному етапі розвитку України, а й назвала чинники, що призводять до тінізації економіки, говорила про високий рівень корумпованості в усіх сферах життєдіяльності про напрямки протидії тіньовій економіці, а кого би хотіли відмітити Ви, як ініціатор семінару?
- Без сумніву усі доповіді учасників науково-практичного семінару виділялися високим рівнем наукової новизни, глибиною поглядів на сучасний стан окремих складових фінансово-економічної безпеки та креативністю підходів до вирішення існуючих проблем. З поміж інших, хочеться відмітити доповіді: д.е.н., професора, декана факультету економіки та менеджменту Кіровоградського національного технічного університету Левченка О.М., д.е.н., професора кафедри менеджменту та економічної безпеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ) Ляшенко О.М., д.е.н., професора, завідувача кафедри економічної кібернетики Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ) Скрипника А.В., д.е.н., професора, завідувача сектору досліджень глобальної економіки Національного інституту стратегічних досліджень (м. Київ) Шарова О.М., к.е.н., доцента, начальника кафедри економічної безпеки Львівського державного університету внутрішніх справ Ревак І.О., к.е.н., с.н.с. відділу паливно-енергетичних стратегій Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень (м. Дніпропетровськ) Баранніка В.О., к.е.н., доцента, доцента кафедри фінансів і банківської справи Ужгородського національного університету Пойди-Носик Н.Н., доктора філософії з економіки, наукового співробітника бібліотеки Тернопільського національного економічного університету Юрій І.С.

- І доповіді, і виступи, і наукові повідомлення учасників заходу викликали жваві дискусії. Найбільше запитань до молодих науковців було у доктора економічних наук, професора Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Олександри Ляшенко, яка була задоволена з усіх відповідей. О.М.Ляшенко так охарактеризувала роботу науково-практичного семінару: «Бачу, що у Тернопільському національному економічному університеті є потужний осередок розвитку економічної науки, а також науки про економічну безпеку на всіх її щаблях від держави до підприємства. Думаю, що цьому сприяє таке потужне поєднання наукового потенціалу відомих вчених, активне залучення до досліджень молодих вчених і талановитість магістрантів та студентів університету. Виступи учасників науково-практичного семінару свідчать і про масштабність, і про глибину досліджень економічної безпеки в усьому розмаїтті її проявів. Дуже вдячна організаторам заходу, які зуміли зібрати у Тернополі відомих науковців з усіх куточків України, які об’єдналися заради вирішення актуальних проблем забезпечення фінансово-економічної безпеки України». Володимире Петровичу, Будь ласка, привідкрийте таїну єднання науковців України саме у стінах нашого університету…
- Всіх науковців завжди об’єднує одне – пошук відповідей на актуальні запитання. Взагалі, наукова робота – це робота для допитливих людей, у яких кожного дня виникають тисячі запитань і для який своєрідним «гормоном щастя» є задоволення власної цікавості. Відповіді на одні можна отримати «погугливши» годину-другу, а для отримання відповідей на інші потрібний систематичний науковий пошук та обмін думками з колегами. Саме це і мотивує науковців збиратися на тематичні наукові семінари та конференції.

- Володимире Петровичу, при підтримці керівництва університету і працьовитості увіреного Вам колективу можна сміливо йти вперед. Адже, як наголосив у вітальному слові доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи ТНЕУ Зіновій Задорожний, що має право на існування держава, яка спроможна захистити економіку, а доктор економічних наук, професор, ректор Тернопільського національного економічного університету Андрій Крисоватий у вступному слові до збірника тез доповідей IV науково-практичного семінару «Актуальні проблеми забезпечення фінансово-економічної безпеки України» висловив щиру надію і впевненість у тому, що даний захід стане черговим етапом у науковому житті, який наблизить до вирішення завдань, що стоять перед молодою наукою, сприятиме усвідомленню необхідності подальшого розвитку і захисту найвагоміших здобутків України через визначеність держави у стратегічних пріоритетах і цілях, які мають відповідати викликам і загрозам XXI ст., її взаємодії з сучасними системами міжнародної і регіональної безпеки, а науково-практичні рекомендації учасників семінару щодо актуальних проблем забезпечення фінансово-економічної безпеки України повинні бути спрямовані на збільшення суспільної користі, людського добробуту, економічного зростання!» Отже, що вирішили учасники науково-практичного семінару?
- Учасники науково-практичного семінару прийняли резолюцію, у якій, серед іншого, констатували загрозливий стан всіх складових фінансово-економічної безпеки України на сучасному етапі розвитку. Також акцентовано увагу на необхідності прийняття нової Концепції економічної безпеки України та Методики оцінки рівня економічної безпеки держави. Одним і найважливіших результатів проведення науково-практичного семінару є прийняття рішення про звернення до Міністерства освіти і науки України з проханням створити робочу групу з удосконалення діючого галузевого стандарту підготовки фахівців за спеціальністю «Управління фінансово-економічною безпекою держави».

Україно, Вкраїно, колиско, матусю кохана, підбираю для тебе найкращі, барвисті слова, величаю в піснях, рідна земле моя незрівнянна, лиш би ти, Україно, завжди калиново цвіла, - так починається одна із моїх пісень. І хоча, як авторка майже пів тисячі пісень, ставлю біля кожної значок «усі права захищені», знаходяться душі, які «позичають» то ідею, до вислови, а то й цілі рядочки. Відтак, розумію, що захист авторських прав, поки що, у нашій державі не працює. Отже, інтелектуальна власність не захищена. То що вже говорити про цілющі джерела, про ліси чи то б пак – вирубування лісів, про вугілля, про природний газ, власне, про саму матінку-землю, яка з кожним роком зростає у ціні і довкола якої здійснюються розмаїті оборудки… Хто захистить край, природні багатства, державу?
Надія на молодих, креативних, аналітичних і перспективних науковців, які вже відтепер переймаються проблемами забезпечення фінансово-економічної безпеки України.
Дай, Боже, усім сили і мудрості.

Автор: Марія Баліцька, член Національної спілки журналістів України
19-22.04.2013 р.