ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 Студенти та завідувач кафедри міжнародних відносин та дипломатії навчально-наукового інституту міжнародних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина Західноукраїнського національного університету Оксана Тулай на запрошення завідувача кафедри міжнародної інформації інституту прикладної математики та фундаментальних наук НУ «Львівська політехніка» Василя Гулая та доцента Віри Максимець взяли участь в інтерактивній освітньо-практичній екскурсії «Львів дипломатичний: місця, люди, події», яку провів доцент кафедри міжнародної інформації НУ «Львівська політехніка» Любомир Хахула.

Головний фокус заходу був зосереджений на знакових подіях, що відбулися в місті та мали значний вплив на перебіг українських та світових суспільно-політичних процесів.

У Львівській обласній військовій адміністрації відбулася робоча зустріч завідувача Оксани Тулай, завідувача Василя Гулая  із представником Міністерства закордонних справ України у місті Львові Андрієм Грушком, під час якої було конкретизовано питання проходження практики здобувачів освітньої програми «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».

Від найдавніших часів Львів, як урбаністичний центр Галицько-Волинської держави, був в епіцентрі європейських військово-політичних, культурно-релігійних, династичних відносин. Князь Данило Романович не лише консолідував державу на захист від монгольської навали, але й отримав визнання від Папи Римського Іннокентія IV, який в 1253 р. через легата Опізо коронував князя. Уклавши династичний союз із угорським королем Беллою IV, результатом якого стало одруження князя Лева із королівною Констанцією, король Данило нав’язав добросусідські взаємини між державами. Про ці події нагадує львівський неоготичний костел св. Івана Хрестителя, розташований в мальовничому Підзамчі неподалік від центру.

В ХVІІ ст. в одній із кам’яниць пл. Ринок розпочало діяльність Консульство Венеційської республіки. Під час екскурсії студенти не лише відшукали давній «дипломатичний офіс» держави св. Марка, але й відчитали гербове зображення над входом – венеційського крилатого лева з книгою на написом: «Мир Тобі Марку, мій Євангелисте».

Найбільше міжнародних та дипломатичних казусів залишило по собі ХХ ст. – від екстремальних засобів вирішення міжнародних питань до створення системи повоєнних договорів. У першій половині ХХ ст. Львів неодноразово був свідком застосування методу політичного атентату для досягнення інформаційно-пропагадистських цілей. У 1908 р. український студент Мирослав Січинський застрелив намісника Галичини Анджея Потоцького в знак помсти за фальсифікацію виборів на користь польських представників. В міжвоєнний період українські націоналісти вчиняли замахи на начальника польської держави Юзефа Пілсудського (1921 р., вхід до Ратуші), президента Польщі Станіслава Войцеховського (1924 р., перетин просп. Свободи та вул. Коперника).

Міжнародний резонанс отримав успішний атентат на секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова, вчинений Миколою Лемиком 21 жовтня 1933 р. в приміщенні дипломатичного представництва на вул. Набєляка (сучасна Котляревського). Цим вчинком лідери ОУН прагнули привернути увагу світової громадськості до реалізованого кривавими московськими вождями Голодомору українського народу.

Під час екскурсії студенти увібрали інтелектуальний дух міста, як сто років тому це зробили видатні юристи-міжнародники: Рафаель Лемкін, Герш Лаутерпахт та Луї Сон. Отримавши грунтовну університетську освіту у Львові, згадані фахівці збагатили міжнародне право як в теоретичній так і практичній площинах. Студенти, відвідуючи будинок Р. Лемкіна, обгвоорили різні трактування терміну «геноцид» (особливо щодо сучасних російських злочинів в Україні); біля будинку Л. Сона здійснили SWOT-аналіз Статуту ООН; віднайшовши будинок Г. Лаутерпахта, провели дебати щодо ефективності вироків Міжнародного суду ООН у 1955–1960 рр. (період, коли Лаутерпахт був суддею в Гаазі).

Учасники екскурсії реалізували мініпроєкти щодо формування бази дипломатичних візитів до міста Львова з часу проголошення Незалежності України, використовуючи методику івент-аналізу.

Студентка групи МВСК-21 Ольга Лебедович зазначила: «Мене глибоко вразила навчальна поїздка до Львова. Прогулюючись вузькими вуличками міста, ми мали можливість дізнатися цікаві історії нашої дипломатичної спадщини. Особливо мене вразили розповіді про Миколу Лемика, який здійснив атентат на радянського консула у Львові, та Мирослава Січинського, що вбив намісника Галичини Анджея Потоцького. Нам розповіли про дипломатичні шлюби, зокрема про союз Констанції Угорської та Лева Даниловича, а також про видатного юриста Рафаеля Лемкіна, який увійшов в історію завдяки своїй діяльності у сфері міжнародного права. Всі ці історії дозволили мені відчути себе частиною тогочасних подій і перенестися в минуле. Крім того, ми дізналися про можливість стажування в представництві Міністерства закордонних справ України, що надихнуло мене прагнути до вдосконалення та подальшого розвитку у сфері міжнародних відносин»,

Студентка групи МВСК-11 Андріана Кучмій зауважила: «Ми побували біля колишнього Консульства СРСР, яке здійснювало свою діяльність впродовж 1927-1939 років. Також мали можливість зустрітися із представником Міністерства закордонних справ України у місті Львові Андрієм Грушком та поспілкуватися у форматі питання-відповіді. Пан Андрій Грушко із радістю запросив студентів нашої освітньої програми на практику для здобуття потрібних навичок. Окрім цього, ми побували біля будинку, де проживав Рафаель Лемкін, який впровадив у міжнародне право термін «геноцид» та став ініціатором Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнятої ООН у 1948 році. Згодом ми відвідали Меморіал Героїв Небесної Сотні, який перебуває на етапі доповнення та будівництва, проте туди вже можна прийти та вшанувати пам’ять Героїв. Ще ми відвідали церкву Івана Хрестителя, яка вважається однією із найдавніших культових споруд з часів руських князів. З нею пов’язано безліч легенд та гіпотез, що стосувались її будівництва. Найпопулярнішою є та, що церкву було споруджено галицько-волинським князем Левом І Даниловичем для угорської принцеси Констанції».