» » Вистава, що вразила трагізмом та актуальністю

Вистава, що вразила трагізмом та актуальністю

Дата: 10-10-2013, 15:02 | Автор: Відділ інформації та зв'язків з громадськістю

Історію про життя українського гетьмана Івана Мазепи в однойменній драмі побачили студенти ТНЕУ 9 жовтня, завітавши у Тернопільський обласний академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка. Глядачів вразила актуальність цієї драми, неперевершена гра акторів, особливо народного артиста України В’ячеслава Хім’яка, який грав головну роль — гетьмана, а також масові сцени.

 

Коли відкрилася сценічна завіса, перед глядачами постав Мазепа. Він вслухається в голос, що лунає понад часом. Це до гетьмана говорить його покійна мати. Мабуть, серце і на тому світі підказує їй, що із сином трапиться біда. Сцену "обіймають" Білий і Чорний Ангели — це боротьба добра й зла, а не тільки алегорія, що зображає Україну та її ворога – сусідню державу.

 

Сюжет від початку розгортається трагічно. Донька гетьманського генерального судді Чуйкевича Мотря покохала Мазепу. Однак її мати проти такого єднання і хоче відправити дівчину в монастир. Натомість гетьмана звинувачує у викраденні. Протягом вистави досвідчений полководець та юнка борються за свої почуття. Проте доля їх розлучає. Мотрю видають заміж за іншого, а Мазепа присвячує всього себе спасінню України.

 

По-різному описаний в книгах Іван Мазепа постає перед залом у Тернополі хоробрим і рішучим управлінцем, котрий прагне вирвати Батьківщину із російських пут. Цар Петро дізнається про зраду. Гетьманську столицю – Батурин – руйнують. Частина підданих гетьмана гине, інша – зраджує його. Наприкінці вистави вмирає і сам головний герой. Гинуть і всі його задуми.

 

— Люди все забувають – і хороше, і погане, — ця гірка фраза лунає зі сцени. Історія гетьмана так і залишається нерозгаданою.