Майстер-клас з писанкарства «Гарна писанка у мене…»
Коли приходить весна на Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, беруться українці за давнє-предавнє ремесло – розписування писанок.
Мудрі люди кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». Кожна писанка – це маленький світ. Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження землі. Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Сам звичай має витоки із символічного значення яйця, яке вважається символом початку життя, його джерелом .
Дев'ятнадцятого березня у Тернопільському національному економічному університеті відбувся майстер-клас з писанкарства «Гарна писанка у мене…», який провів майстер ужиткового мистецтва з писанкарства Осадца Ярослав Володимирович. На своїх писанках студенти зображали сонце, що оживляє, пробуджує увесь світ, дає тепло, світло і силу всьому живому, птахів, що прилетіли з вирію, квіти та зорі, що символізують душі людей. Ці магічні символи надають писанці велику силу оберегу.
За традицією на Великдень дарують свої писанки рідним і друзям, шанують їх, як великі скарби. Християнський обряд обміну писанками під час Великодня пов’язують з життям Марії Магдалини і Воскресінням Ісуса Христа. Так, студентка факультету фінансів Мар’яна Поглод подарує свою писанку бабусі Баглай Ганні Омелянівні, коли поїде до неї на Великдень у село. А Ліля Оляновська, теж студентка цього факультету, написала писанку для своєї сестрички, яку дуже любить, і хоче, щоб вона принесла їй радість.
З задоволенням після завершення майстер-класу Я. В. Осадці було вручено подяку від ректора університету, доктора економічних наук, професора А.І. Крисоватого та книгу «Народне мистецтво Тернопілля».
