Збараж — 800 років вічності та історії
Мало хто зі студентів нашого університету знає, що Тернопільська область багата на стародавні пам’ ятки та величні святині, що на кожне місто в нашій області припадає по одному історичному об’ єкту, який не може не вражати і не захоплювати подорожуючого.
Цього тижня студенти факультету фінансів могли не тільки помилуватись одним із чудесних витворів італійського архітектора Вінченцо Скамоцци та відчути дух лицарства на собі, а й побачити батьківщину нашого найвідомішого студента Сергія Притули (Тернопільського Сірого). Хто ще не здогадався - відповідаю, їздили ми в Збаразький замок. Загалом екскурсія вийшла на славу, оскільки ми мали змогу побачити місто та процес підготовки замку до святкування 800-річчя Збаража. Робота там аж кипить, як в містах-господарях « Євро-2012» . Навіть Збаразький стадіон зазнав модернізації. Це свідчить про те, що наша область також готова до « Євро» .
В самому замку також було дуже цікаво. Виявляється, архітектурною пам’ яткою він став зовсім недавно, лише у 1994 році. Як на такий короткий період, сам замок перебуває в досить чудовому вигляді і радо приймає гостей. В його міцних і товстих стінах є досить багато цікавих експонатів та виставок, зокрема виставка старовинних ікон, вишитих рушників Волині та Тернопілля, картин відомих князів та королів, речі та побут наших предків. В казематах можна побачити, ніби тільки вчора з бою взяті, шаблі, мечі, сокири, гармати. Останніх, до речі, тут дуже багато, як і величної зброї.
Найбільшою радістю для нас став похід у замкову в’ язницю, де можна побачити кімнату тортур і відчути себе в’ язнем. Також там збереглися підземні ходи, що вели до інших міст. На жаль, зараз це лише маленька частина того, що було колись, але все ж можна собі уявити силу і міць наших прадідів, які сміливо ходили по підземках із Збаража до Тернополя чи Вишнівця.
Після екскурсії всі бажаючі мали змогу погуляти по осінньому замковому парку і весело покидатися пожовклим листям. Решта студентів пішли шукати найближче кафе, щоб зігрітися теплою збаразькою кавою та обговорити все побачене. Ось такою веселою була наша мандрівка. Та на досягнутому ми зупинятись не збираємось, адже організатори цієї подорожі уже готують нові маршрути до Хотина, Кам’ янця-Подільського, печер « Млинки» тощо. Тому, друзі, активно приєднуємось до нас в пошуках величного та небаченого.
