Соборність – священне надбання українського народу
Дата: 22-01-2016, 12:19 | Автор: Відділ інформації та зв'язків з громадськістю
Сьогодні
ми відзначаємо 97-му річницю об’єднання України в єдину державу – проголошення
Акта Злуки. Учасник визвольних змагань, перший міністр закордонних справ
України Олександр Шульгін писав: «Ідея, проголошена 22 січня 1919 року, живе й
житиме: нас поділяли кордони, але цей акт назавжди встановив: існує єдина
українська нація». Значення цієї події, безумовно, виходить за межі політичних,
часових і навіть географічних обставин 1919 року. Вона стала для України вічною
цінністю. Цей день – Знак! Цей
день – Символ!
Символ соборності, єдності, здатності українців до консолідації, до праці і боротьби
за власну державу.
З нагоди відзначення у Тернопільському національному економічному університеті Дня Соборності України студенти-першокурсники юридичного факультету та Навчально-наукового інституту міжнародних економічних відносин ім. Б.Д. Гаврилишина взяли участь у засіданні круглого столу, де мали можливість обговорити проблеми української державності, виховання національної гідності та патріотизму, плекання рідної мови, адже мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що єднає минулі, теперішні та прийдешні покоління народу в одне велике історичне живе ціле.
Виголошуючи свої доповіді, студенти групи ДІД-11 і ДІД-12 наголосили: «Попри чужі імперії, попри загарбання і асиміляцію українська нація перемогла і залишилася єдиною й неподільною. Ця істина прийшла з глибин народу, пробудженого до життя національною революцією 20-их років. «Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України», – викарбовано на скрижалях Акта Злуки на Софійській площі. Акт злуки – це єдність нашого духу, часу і простору. Відновлення нашої незалежності у 1991 році розпочинає свій справжній відлік якраз з цього дня. Ідея єдності перемогла, коли постав живий ланцюг 22 січня 1990 року. Тодішня, вільна і велика у своїй щирості та свободі демонстрація єдності мільйонів українців не залишила сумніву, що Україна – вічна».
«Сьогодні ми переживаємо нелегкі часи. Як ніколи раніше, сьогодні потрібна наша єдність, розсудливість, мудрий вибір. Однією з причин, чому Українська держава зазнала тимчасової поразки на початку ХХ ст., було те, що широкі верстви людей повірили в солодку брехню більшовиків. Це обернулося смертю мільйонів українців, які мріяли про Українську державу і незалежність. Безумовно, за минуле треба нести відповідальність. І якщо хочемо гідного життя, кожен висновок, у тому числі і того часу, треба викарбувати та запам’ятати», – підкреслила молодь груп ПР-11 та ПР-12.
Отже пам’ятаймо, що тіло нашої нації єдине, дух наш спільний, наша доля неподільна. Наша національна єдність, безумовно, жива й активна. Лише рідна держава, її єдність, усвідомлення того, що національний суверенітет і соборність – понад усе, – є запорукою повнокровного, безпечного існування нашого народу. Соборність – це наше священне надбання. Ця ідея повинна жити вічно і вічно передаватися наступним поколінням українців.
З нагоди відзначення у Тернопільському національному економічному університеті Дня Соборності України студенти-першокурсники юридичного факультету та Навчально-наукового інституту міжнародних економічних відносин ім. Б.Д. Гаврилишина взяли участь у засіданні круглого столу, де мали можливість обговорити проблеми української державності, виховання національної гідності та патріотизму, плекання рідної мови, адже мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що єднає минулі, теперішні та прийдешні покоління народу в одне велике історичне живе ціле.
Виголошуючи свої доповіді, студенти групи ДІД-11 і ДІД-12 наголосили: «Попри чужі імперії, попри загарбання і асиміляцію українська нація перемогла і залишилася єдиною й неподільною. Ця істина прийшла з глибин народу, пробудженого до життя національною революцією 20-их років. «Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України», – викарбовано на скрижалях Акта Злуки на Софійській площі. Акт злуки – це єдність нашого духу, часу і простору. Відновлення нашої незалежності у 1991 році розпочинає свій справжній відлік якраз з цього дня. Ідея єдності перемогла, коли постав живий ланцюг 22 січня 1990 року. Тодішня, вільна і велика у своїй щирості та свободі демонстрація єдності мільйонів українців не залишила сумніву, що Україна – вічна».
«Сьогодні ми переживаємо нелегкі часи. Як ніколи раніше, сьогодні потрібна наша єдність, розсудливість, мудрий вибір. Однією з причин, чому Українська держава зазнала тимчасової поразки на початку ХХ ст., було те, що широкі верстви людей повірили в солодку брехню більшовиків. Це обернулося смертю мільйонів українців, які мріяли про Українську державу і незалежність. Безумовно, за минуле треба нести відповідальність. І якщо хочемо гідного життя, кожен висновок, у тому числі і того часу, треба викарбувати та запам’ятати», – підкреслила молодь груп ПР-11 та ПР-12.
Отже пам’ятаймо, що тіло нашої нації єдине, дух наш спільний, наша доля неподільна. Наша національна єдність, безумовно, жива й активна. Лише рідна держава, її єдність, усвідомлення того, що національний суверенітет і соборність – понад усе, – є запорукою повнокровного, безпечного існування нашого народу. Соборність – це наше священне надбання. Ця ідея повинна жити вічно і вічно передаватися наступним поколінням українців.
Ми
– одна нація. Одна Батьківщина. Одна Україна. Слава
Україні!