«Голокост: злочин проти людства»
Дата: 26-01-2016, 18:06 | Автор: Відділ інформації та зв'язків з громадськістю
Щороку 27 січня ми вшановуємо пам'ять жертв Голокосту. Таку дату
визначила Генеральна асамблея ООН, оскільки саме 27 січня 1945 року Червона армія звільнила комплекс
німецьких концентраційних таборів Аушвіц-Біркенау поблизу міста Освенцим.
Понад півтора мільйона українських євреїв знищено нацистами, втрачено сотні єврейських громад, які упродовж століть збагачували національне життя України. Для України тужливим символом Голокосту є Бабин Яр. Під час Великої Вітчизняної війни фашисти використовували це урочище в Києві як місце масових розстрілів.
Людство не повинно забувати, що нацистські табори смерті починалися з ненависті, забобонів й антисемітизму. Пам'ять про Голокост необхідна для того, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має перейняти естафету пам'яті й відстоювати гідність людини.
З метою виховання толерантності працівники читального залу бібліотеки організували виставку-реквієм «Голокост: злочин проти людства», матеріали якої містять інформацію про події цього трагічного періоду.
Понад півтора мільйона українських євреїв знищено нацистами, втрачено сотні єврейських громад, які упродовж століть збагачували національне життя України. Для України тужливим символом Голокосту є Бабин Яр. Під час Великої Вітчизняної війни фашисти використовували це урочище в Києві як місце масових розстрілів.
Людство не повинно забувати, що нацистські табори смерті починалися з ненависті, забобонів й антисемітизму. Пам'ять про Голокост необхідна для того, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має перейняти естафету пам'яті й відстоювати гідність людини.
З метою виховання толерантності працівники читального залу бібліотеки організували виставку-реквієм «Голокост: злочин проти людства», матеріали якої містять інформацію про події цього трагічного періоду.
Спочатку
вони прийшли за комуністами,
і я промовчав, адже я не комуніст.
Потім
вони прийшли за євреями,
і я промовчав, адже я не єврей.
Потім
вони прийшли за членами профспілок,
і я промовчав, адже я не член профспілки.
Потім
вони прийшли за католиками,
і я промовчав, адже я не католик.
Потім
вони прийшли по мене.
І вже не лишилося нікого,хто міг би заступитися за мене.
(М.
Немюллер)
Пройду не раз відомими шляхами,
Де страх в повітрі висне до цих пір,
І хоч усе вже поросло мохами,
Його ніхто забути не зумів.
Це Голокост – всього одне лиш слово,
Та його сенс – пекучий болі жар,
Вбивали всіх!.. старого і малого,
І мало хто життя порятував.
Дивились в вічі, не щеміло серце,
Пуста душа і всі думки пусті,
«Як можеш ти стрілять? Скажи, убивце!
Вони ж прийдуть до тебе уві сні.»
Чи їх вина, що родом із євреїв?
Чи їх вина, що не такі, як всі?
Невже ж і смерть заслужує трофеїв?
І щастя можна віднайти в сльозі?
Постане між думками знову прірва,
Над Яром смерть махне своїм крилом,
Якщо убивства - це є ваша віра,
Тоді скажіть: «Що ви назвете Злом?»