ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зокрема, доцент З.К. Сороківська у своїй доповіді проаналізувала основні наукові заходи, які можуть проводитися зі студентами - круглі столи, диспути, дебати та науково-практичні конференції. Доповідач зазначила, що суттєвою відмінністю круглого столу від інших форм суспільного діалогу є підбір учасників, оскільки всі учасники мають рівні права й позиції; за круглим столом немає керівників і підлеглих, лекторів і слухачів, всі присутні є експертами з проблеми, яка обговорюються. Характерні ознаки круглого столу: визначення мети обговорення; виступи всіх учасників круглого столу мають характер опонування (кожен повинен висловлювати думку з приводу обговорюваного питання, а не з приводу думок інших учасників); всі учасники обговорення рівноправні і ніхто не має права диктувати свою волю і рішення. У доповіді було звернено увагу на етапи підготовки круглого столу: підготовчий, дискусійний і завершальний (постдискусійний), дано визначення поняттю « диспут» як одного із наукових заходів та відзначено, що його специфікою як методу i форми діалогової дiяльностi, є нагромадження й використання ґрунтовних засобів i аргументів для доведення правомiрностi своїх поглядів, залучення для цієї мети наукових теорій i положень з різних галузей науки. Доповідач визначила, що основною метою дебатів є переконання інших у правильності підходу до вирішення проблеми запропонованого доповідачем та охарактеризовано методику їх проведення. 

Про організацію іншої важливої форми наукових заходів – наукових конференцій – розповіла у своїй доповіді к.е.н., доцент Ю.М. Галіцейська. Було відзначено, що залежно від наукових цілей і формату розрізняють такі види конференцій: наукова, науково-практична, науково-теоретична, науково-технічна та науково-методична. Проаналізовано основні етапи організації наукових заходів, а саме: визначення джерела фінансування, створення та організація роботи оргкомітету з підготовки наукової конференції, розробка та затвердження плану підготовки та проведення наукового заходу, складання кошторису витрат на проведення конференції, підготовка та розсилання інформаційних листів, розробка та затвердження програми конференції, розсилання програм і запрошень учасникам, видання матеріалів, проведення конференції, звіт про проведення наукового заходу та пропозиції щодо вдосконалення організації та проведення наступних. Також доповідач охарактеризувала основні обов’ язки, що покладаються на організаційний комітет наукової конференції, до яких віднесла загальну координацію і керівництво науковим заходом, розроблення тексту інформаційного листа і забезпечення його розсилання, залучення до участі в заході провідних фахівців, складання реєстру учасників конференції, забезпечення роздаткових матеріалів для учасників, оперативне реагування на зауваження з питань підготовки та проведення конференції, а також підготовка звіту про проведення наукового заходу та формування пропозицій щодо вдосконалення організації наступних подібних заходів. Розглянуто методику використання кодування тез конференції у відповідності зі ступенем опрацьованості проблеми, яка виноситься на обговорення. Підсумовуючи, доцент Ю.М. Галіцейська зазначила, що тематика конференції зазвичай концентрує різні проблеми, які неможливо вирішити за час наукового зібрання і тому при організації і проведенні такого заходу надзвичайно важливим є створення відповідних умов для того, щоб надихнути всіх учасників конференції після її завершення на подальші наукові дослідження.

Після цього к.е.н., доц. Сороківська З.К. та к.е.н., доц. Галіцейська Ю.М. відповіли на численні запитання викладачів кафедри.

Заслухавши представлені доповіді, присутні взяли активну участь в обговоренні проблемних і дискусійних питань щодо тематики методичного семінару.

Так, к.е.н., доцент О.Л. Малахова зауважила про відмінність заходів круглого столу, диспуту та дебатів, оскільки вони відрізняються між собою організацією, методикою проведення та підбором учасників. Відзначено, що усі види наукових заходів застосовуються при роботі зі студентами. Доцент О.Л. Малахова звернула увагу на критерії оцінювання наукових заходів та необхідності залучення фахівців з інших організацій, які зможуть об’ єктивно оцінити роботу конференції, так як викладачі, керуючи секціями, більше схиляються до суб’ єктивної оцінки ефективності проведення зазначених заходів.

Про характерні ознаки круглого столу відмітила к.е.н., доцент З.К. Сороківська, зауваживши, що присутність ведучого на зазначеному науковому заході є обов’ язковою, оскільки він повинен слідкувати, щоб учасники висловлювалися в певному порядку, оперуючи переконливими фактами, що ілюструють сучасний рівень розв’ язання проблеми, винесеної на обговорення, жорстко обмежувати в часі учасників круглого столу, а також підводити підсумки за результатами виступів і дискусії.

Викладач В.Я. Рудан зауважив про важливість тактичних рекомендацій для доповідачів і слухачів наукових конференцій, так як вони сприяють організації позитивного взаємозв’ язку між учасниками і визначають цільові установки обох сторін. 

Завідуючий кафедрою банківської справи, д.е.н., професор О.В. Дзюблюк зазначив, що використання методики кодування тез конференції є необхідним для студентів та викладачів, так як код визначає категорію доповіді. А також підкреслено, що присутність фахівця з відповідних організацій на науковому заході є важливою, проте вони не настільки детально можуть заглибитись у розв’ язання поставленої проблеми як теоретики, оскільки володіють більше практичними навиками роботи у відповідній сфері діяльності. 

Підсумовуючи результати методичного семінару, професор О.В. Дзюблюк, відзначив, що необхідно дотримуватись етапів підготовки конференції та використовувати нові підходи при її організації, що дасть змогу провести науковий захід на високому рівні. Також потрібно опублікувати матеріали проведеного семінару у вигляді методичних рекомендацій для подальшого їх ознайомлення студентами, що мало б підвищити ефективність роботи щодо організації та проведення наукових заходів.