Вірш пам’яті Павлу Шушпанову
Дата: 1-09-2016, 12:19 | Автор: Відділ інформації та зв'язків з громадськістю
Пропонуємо прочитати поетичні рядки, які студентка Тернопільського національного економічного університету Вікторія Плюта-Філь присвятила світлій пам'яті улюбленого викладача Павла Георгійовича Шушпанова.
Вже місяць вересень прийшов,
Студенти вчитись йдуть несміло,
А він у ТНЕУ так і не зайшов –
Душа у вічність відлетіла.
Аудиторії
стали пустими,
А стіни
дихають тугою,
Зустрів він
нас малими,
Та
розлучилися водою.
Ми не почуєм
його слів
І лекцій
більш не буде,
На небо
викладач злетів,
Його ніхто
з нас не забуде.
Він вмів так чемно насварити
І мав до
кожного підхід,
Ми говорили
з ним як треба жити,
На лекцію
чекали ми його прихід.
Шляхетний
красень і улюбленець дівчат,
Та не
почуєм більш практичну…
Осиротіли
рідні: мама, брат,
Його
відсутність – це незвично.
Він часто
говорив, як щось не так,
Ми другом
можемо його назвати,
Й хоча в
душі він був простак –
На нього
схожого більше не будем мати.
І знаю
точно, він любив весь світ,
Його ми всі
любили теж,
Нехай
легким буде його політ,
Адже добро
його було без меж.