ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Із ґрунтовними доповідями відповідно до теми круглого столу виступили провідні спеціалісти кафедри банківської справи: к.е.н., доц. Я.І. Чайковський та стажист-дослідник Л.О.Матлага 

Зокрема, Л.О. Матлага у своїй доповіді розкрила основні причини виникнення криз та внутрішніх дисбалансів банківського сектору України. Зауважено, що загальними ознаками прояву кризових явищ є надлишкова ліквідність на фінансовому ринку, надмірний приплив короткострокового капіталу у певні сектори економіки, швидке розширення сфери кредитування та стрімке зростання цін на певні види активів. Проаналізовано зовнішні та внутрішні фактори, що спричиняють виникнення банківських криз. Зокрема, до макроекономічних віднесено: зростання темпів інфляції, кредитні « буми» , проблеми з платіжним балансом, зниження темпів економічного зростання й обсягів експорту, виникнення « мильних бульбашок» на ринку цінних паперів і нерухомості, падіння цін на активи, тощо. До внутрішніх факторів, що спричиняють нестабільність банківського сектору належать: фінансові ризики, головним з яких залишається кредитний; відсутність абсолютної ліквідності кредитних установ; дисбаланс трансформації ресурсів. А також розкрито основні фактори, що спричиняють банківську нестабільність згідно із дослідженнями Управління валютного контролю в США.   Відзначено, що основними заходами, що спрямовані на запобігання виникненню банківських криз є: виважена кредитна політика, збалансована за темпами і строками; зниження частки проблемних активів; формування оптимального рівня капіталу банку відповідно до його потреб в економіці; забезпечення зростання довіри клієнтів шляхом їх проінформованості   про діяльність банку тощо. Підсумовуючи, стажист-дослідник Л.О. Матлага зазначила, що прогнозування кризових явищ є гарантією фінансової стійкості системи і фінансової безпеки країни в цілому, тому діагностика та виявлення недоліків в управлінні банками та ресурсною політикою в умовах кризи є дуже важливою для розробки рекомендацій щодо подолання наслідків кризи.

Про проблеми банківської системи та шляхи виходу з економічної кризи розповів у своїй доповіді к.е.н., доц. Я.І. Чайковський, який відзначив, що банківська криза – це сукупність проблем функціонування банківської системи, що виникають у зв’ язку з ризиковою неефективною діяльністю окремих банківських установ і вимагає антикризового втручання з боку центрального банку та зусиль самих банків. Також проаналізовано основні проблеми сучасного стану банківської системи, зокрема: скорочення депозитної бази, відплив грошових коштів з банківської системи України та криза ліквідності; проблема забезпечення прибутковості та ефективності діяльності банків; збільшення частки проблемних кредитів та низька якість кредитного портфелю банківських установ України. Розглянуто результати діяльності банків України за 2007-2011 роки та зауважено, що основною причиною збиткової діяльності банківських установ є різке погіршення якості кредитного портфеля через неспроможність багатьох позичальників повертати свої кредити та сплачувати проценти, що обумовило високі відрахування в резерви за активними операціями. Звернено увагу на основні заходи регулювання банківської діяльності України, що необхідні для запобігання кризових явищ   і до яких віднесено: запровадження мораторію на дострокове вилучення депозитів, введення в банківських установах тимчасових адміністрацій, рекапіталізація та рефінансування банків.

Після цього к.е.н., доц. Я.І. Чайковський та стажист-дослідник Л.О. Матлага відповіли на численні запитання викладачів кафедри.

Заслухавши представлені доповіді, викладачі кафедри взяли активну участь в обговоренні проблемних і дискусійних питань щодо тематики наукового круглого столу.

Так, завідуючий кафедрою банківської справи, д.е.н., професор О.В.Дзюблюк зазначив, що центральний банк як основний регулятор повинен нести відповідальність за наслідки фінансової кризи. Проводивши непродуману політику в 2008 році НБУ призвів до поглиблення кризових явищ. Зауважено, що центральному банку необхідно було застосувати антикризові заходи при перших ознаках прояву кризових процесів в економіці, а не займати пасивну позицію. Також звернено увагу, що НБУ немає розробленої чіткої політики та стратегії антикризових дій в кризових умовах. Відзначено, що розвиток реального сектору та кредитування неможливе без фінансових ресурсів, тому масштабні залучення іноземних інвестицій мають важливе значення для розвитку економіки країни.

Про необхідність моніторингу антикризових заходів відзначила к.е.н., доцент О.Л. Малахова, зауваживши, що саме вчасне їх застосування призвело б до уникнення фінансової кризи у 2008 році. Підкреслено, що притік депозитних коштів проявляється через пролонгацію уже існуючих депозитних договорів, проте це не вказує на відновлення довіри населення до банківської системи України. Звернено увагу, що важливого значення в кризових умовах набуває проінформованість населення про діяльність банківських установ та роз’ яснення ситуації, оскільки це призведе до зменшення паніки серед клієнтів. 

Викладач В.М. Вітюк зазначив, що банківська криза відображає кризу виробництва, оскільки   його зменшення спричиняє спад активів, відтік іноземних інвестицій та породжує нові кризові процеси.

К.е.н., доцент Н.Д. Гандзола зауважила, що першою банківською установою, яка потрапила під вплив фінансової кризи був ПАТ « Промінвестбанк» , проте інші банківські установи не надали необхідної підтримки, а навпаки припинили співпрацю з комерційним банком, що призвело до поглиблення кризових явищ в банківському секторі України. 

Про необхідність кредитування економіки зауважив к.е.н., доцент Я.І. Чайковський, оскільки воно є необхідною умовою розвитку економіки, проте банківські установи уже з обережністю відносяться до залучення нових кредитних договорів.

Підсумовуючи, к.е.н., доцент О.О. Іващук відзначила, що одним із напрямів підвищення ефективності організаційно-економічного механізму антикризового регулювання банківського сектору (внутрішньогалузевий рівень) є побудова системи антикризового планування в центральному банку, в межах якого НБУ повинен орієнтуватися на оцінку ймовірності виникнення системної нестабільності у банківському секторі з огляду на показники ліквідності та платоспроможності банків. Аналіз останніх може здійснюватися як у контексті моніторингу стійкості та ліквідності банківської системи загалом, так і в процесі нагляду за діяльністю комерційних банків.