Час змін (1975-1989 рр.)
Дата: 7-10-2016, 16:10 | Автор: Директор Музею історії ТНЕУ



Значною мірою саме завдяки зусиллям керівництва внз відбувалося подальше зростання ТФЕІ. Передусім розширювалася мережа факультетів. З 1 вересня 1975 р. виокремився вечірній факультет, деканом якого обрали канд. екон. наук, доц. В. Є. Труша. Тоді ж було організовано нові кафедри: кафедру фінансових дисциплін розділено на кафедри фінансів та фінансів галузей народного господарства; кафедру економічної історії і економічної географії — на кафедри економічної географії та історії народного господарства і радянського права; кафедру економіки, організації і планування промислового виробництва — на кафедри економіки промисловості та планування народного господарства; кафедру іноземних мов — на кафедри німецької мови та англійської мови; кафедру економіки, організації і планування сільськогосподарського виробництва перейменовано у кафедру економіки сільського господарства.
У 1978 р. з ініціативи Державного банку СРСР та за підтримки керівництва внз на базі двох груп спеціалізації «Кредит» і двох груп спеціалізації «Облік у банках» було утворено кредитно-економічний факультет (з 1992 р. — банківського бізнесу), який очолив канд. екон. наук, доц. Р. І. Тиркало. Тоді ж було здійснено перший прийом студентів на I курс.
У результаті поділу планово-економічного факультету в 1988 р. створено факультет економічного і соціального планування (з 1991 р. — економічного і соціального розвитку; з 1992 р. — економіки і управління), деканом якого став канд. екон. наук, доц. А. П. Сгібнєв, та аграрно-економічний факультет (з 1992 р. — аграрного бізнесу; з 2002 р. — продовольчого бізнесу; з 2005 р. — аграрної економіки і менеджменту), який очолив канд. екон. наук, доц. Б. Б. Гладич.

Загалом на 1988–1989 н. р. у ТФЕІ діяло 6 факультетів, підготовче відділення та підготовчі курси (з 1968 р. — восьмимісячні вечірні, з 1973 р. — одномісячні денні, з 1977 р. — восьмимісячні заочні).
У навчальному закладі здійснювалася підготовка економістів із п’яти спеціальностей (зі спеціалізаціями): «Планування промисловості»; «Планування сільського господарства»; «Фінанси і кредит» («Фінанси»; «Кредит»; «Держстрах»; «Фінансування і кредитування капіталовкладень»); «Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності» (у промисловості; у банках; у сільському господарстві; у будівництві); «Ревізія і контроль». У 1988 р. відкрито підготовку спеціалістів за новими спеціалізаціями — «Ощадна справа» та «Економіка і планування науково-технічного розвитку»; з 1989 р. — «Економіка і соціологія праці».
Поряд із збільшенням кількості факультетів та спеціальностей розширювалася й мережа кафедр. Зокрема, у 1985 р. утворені три нові кафедри: господарського механізму; економіки, обліку і аналізу в будівництві; страхування і фінансів галузей народного господарства. У 1986 р. кафедру машинної обробки економічної інформації поділено на дві нові: електронних обчислювальних машин і програмування та автоматизованих систем обробки економічної інформації. У 1987 р. утворено нову кафедру — теорії обліку, ревізії і контролю, а також перейменовано кафедри бухобліку в сільському господарстві на кафедру бухобліку і аналізу в підприємствах АПК, а кафедру економіки сільського господарства — на кафедру економіки, організації і планування в АПК. У 1989 р. утворено кафедру педагогіки вищої школи і виробничої педагогіки.
Загалом кількість кафедр зросла з 14 у 1971 р. до 24 у 1989 р. З кожним навчальним роком більше ставало кваліфікованих викладачів. Якщо у 1970– 1971 н. р. у ТФЕІ викладали 104 фахівці, то у 1988–1989 н. р. — 300. Це сприяло підвищенню рейтингу інституту, а отже, й охочих навчатися в ньому збільшувалося (в т. ч. з-поза меж України — з Росії, Молдови, Білорусі, республік Закавказзя та ін.): з 2955 студентів у 1970–1971 н. р. до близько 6000 у 1988–1989 н. р.
Відповідно збільшувалася кількість випускників — з 257 осіб у 1971 р. до 1176 у 1989 р. Всього за 1971–1989 рр. ТФЕІ підготував для народного господарства 17 618 спеціалістів, понад 60 випускників були залишені для викладацької роботи в інституті, більшість із них захистили кандидатські дисертації, стали доцентами.