ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 Центром методичної роботи у ТФЕІ була методична комісія інституту, створена у вересні 1974 р. Початково у її складі були 27 членів на чолі з проректором з навчальної роботи, доцентом А. В. Григоруком, об’єднаних у 8 секцій: методики викладання, організації навчального процесу, контролю навчально-методичної роботи, технічних методів навчання, програмованих методів контролю, наукової організації праці, організації науково-дослідницької роботи студентів, аналізу якості підготовки спеціалістів.
 
Під час засідань методичної комісії інституту та її секцій обговорювалися такі актуальні питання, як вивчення й узагальнення досвіду методичної роботи на кафедрах і факультетах інституту та в інших внз; організація роботи з вдосконалення навчальних планів і програм, планування навчально-методичної роботи на кафедрах; розробка заходів щодо підвищення теоретичного рівня занять та інтенсифікації навчального процесу; організація самостійної роботи студентів у т. ч. їхньої навчально-дослідницької роботи й ін.
 
З ініціативи проректора з навчальної роботи Богдана Мироновича Литвина, д-ра екон. наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України (обіймав посаду з серпня 1980 р. до 31 грудня 1986 р.), було створено систему оперативного внутрішнього контролю за навчально-виховним процесом, що базувалася на щотижневій аналітичній інформації, яку подавали деканати до навчального відділу.
 
Б. М. Литвин з 1974 р. почав свою педагогічну діяльність у ТФЕІ. Він — один із провідних учених у галузі економіки, бухгалтерського обліку та економічного аналізу капітального будівництва, заступник голови спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій, член експертної ради ВАК упродовж 1996–2004 рр. Підготував десять кандидатів економічних наук і трьох докторів наук, які успішно працюють в університеті. Є автором понад 200 наукових і навчально-методичних праць. Нагороджений Почесною грамотою Президії ЦК профспілки працівників освіти вищої школи і наукових закладів УРСР (1988 р.).
 
Значна увага приділялася удосконаленню системи організації навчального процесу. Відбувся розподіл обов’язків між проректором з навчальної роботи (навчально-організаційна робота) Б. М. Литвином і М. П. Тирсою (навчально-методична робота). З метою покращення начального процесу на базі застосування обчислювальної техніки та технічних засобів навчання, удосконалення методики викладання спеціальних дисциплін із акцентом на системно-математичні методи обробки економічної інформації запроваджено посаду проректора з навчально-методичної роботи. Першим з 29 грудня 1980 р. до 17 грудня 1985 р. цю посаду обіймав канд. техн. наук, доц. М. П. Тирса.
 
М. П. Тирса, канд. техн. наук (1968 р.), доц. (1977 р.), працював у ТФЕІ з 1978 р. доцентом кафедри обчислювальної техніки і механізованої обробки економічної інформації. Викладав дисципліни з автоматизованих систем обробки фінансово-кредитної інформації, автоматизованих систем фінансових розрахунків. Був депутатом міської ради, головою постійної комісії з питань планування, бюджету і фінансів. Під його керівництвом виконано декілька держбюджетних та госпдоговір них тем, у т. ч. на урядову тематику. Звільнений із внз у жовтні 1992 р. за власним бажанням.
 
Під керівництвом проректорів з навчальної роботи М. П. Тирси, канд. техн. наук, доцента, Я. В. Меха, канд. екон. наук, проф. діяла науково-методична рада, яка розглядала актуальні питання вдосконалення навчального процесу, підвищення якості його методичного забезпечення, впровадження нових методів і технічних засобів навчання, розробляла концептуальні підходи та формувала навчально-методичні комплекси дисциплін; створено кабінет нових форм і методів навчання, устаткований проекційною технікою і навчальним телебаченням. Я. В. Мех обіймав посаду проректора з 9 січня 1987 р. до 2 січня 1993 р. Він автор 257 наукових праць, у т. ч. 4-х індивідуальних та 1-ї колективної монографії, 4‑х навчальних посібників. Під керівництвом Я. В. Меха виконувалися держбюджетні та госпдоговірні теми, підготовлено та захищено 5 кандидатських дисертацій.
 
З метою подальшого вдосконалення організації навчально-методичної роботи та на виконання наказу Мінвузу УРСР № 224 від 12 травня 1981 р. в інституті було організовано лабораторію методики навчального процесу. Вона надавала методичну допомогу факультетам, кафедрам і викладачам з упровадження у навчальний процес методів його наукової організації, а також планування та організації методичної роботи, вивчала, узагальнювала і поширювала прогресивний досвід інтенсифікації навчального процесу, методику застосування технічних засобів, активних методів навчання, допомагала викладацькому колективу у вивченні педагогіки і психології, оволодінні педагогічною майстерністю, брала участь у розробці планів науково-дослідних робіт з проблем вищої освіти і контролювала їхнє виконання.
 
Центром роботи з технізації навчального процесу став створений у квітні 1981 р. відділ технічних засобів навчання. У цей період починають використовувати електронно-обчислювальну техніку. За забезпеченням ЕОМ ТФЕІ займав друге місце серед економічних внз в Україні. У 1986–1987 н. р. інформаційно-обчислювальний центр мав у своєму розпорядженні 44 одиниці ЕОМ, у т. ч. «ЕС-1022», «ЕС-1030», мікро-ЕОМ «Електроніка ДЗ-28» та ін. На основі універсальних ЕОМ удосконалювалося управління внз, функціонувала автоматизована система управління (АСУ внз), експлуатувалася автоматизована система навчання (АОС внз).
 
Наприкінці 1986–1987 н. р. було створено центр з 8-ма аудиторіями, обладнаними навчальним телебаченням.
 
Під час навчального процесу у ТФЕІ використовували методи активного навчання, зокрема розігрування ролей, аналіз виробничих ситуацій, ділові ігри. Серед останніх — «Мусон», «Сиріус» (кафедра бухобліку в промисловості, розробник — доц. М. С. Пушкар), «Тизар», «Матеріали» (кафедра МОЕІ, розробники доц. М. П. Тирса, Я. В. Іващук), «Ефективність використання землі» (кафедра економіки сільського господарства, розробник — доц. Е. В. Ковба), «Умови змагання», «Товарозабезпечення» (кафедра планування на родного господарства, розробники — доц. Є. В. Савельєв, Л. І. Савчук, А. Ф. Мельник, викладач Т. Е. Полякова), «Проба» (кафедра грошового обігу і кредиту, розробник М. І. Сивульський), «Пермедо» (кафедра медпідготовки і ЦО, розробники — доц. В. В. Закржевський, А. Г. Заячківський) та ін.
 
Щорічно видавалось понад 100 назв методичних рекомендацій на допомогу студентам з вивчення окремих навчальних дисциплін.
 
Для поглибленого вивчення студентами курсу грошового обігу та кредиту, а також розвитку їхньої науково-дослідницької роботи в 1986 р. у ТФЕІ було відкрито Науково-дослідний центр історії грошей. Його було створено на базі власної колекції монет, бон, паперових грошей і літератури організатора Центру доц. Р. Й. Тхоржевського, яку він збирав з 1961 р. Це перший в Україні музей історії грошей, що мав два відділи — нумізматичний (містив велику колекцію монет, починаючи з V ст. до н. е.) і боністичний (мав зібрання грошових знаків, починаючи від XVII ст.), а також консультативну базу, багату бібліотеку, постійну стаціонарну виставку.
 
Значну роботу проводила комісія ТФЕІ з шефських зв’язків, яка надавала колективу Тернопільського кооперативного технікуму та школам міста й області конкретну допомогу, спрямовану на підвищення якості навчання і виховання учнівської молоді. Зокрема, лише впродовж 1983–1984 н. р. було проведено три науково-теоретичних конференції, спільні засідання кафедр політичної економії, економіки промисловості і технологічних дисциплін, бухгалтерського обліку в промисловості та відповідних циклових комісій технікуму з питань методики викладання споріднених дисциплін; прочитано низку лекцій учням і викладачам технікуму.
 
Загалом лише за десять років існування ТФЕІ його колектив прочитав серед населення міста і області понад 8 тис. лекцій, провів близько 200 науково-теоретичних і науково-практичних конференцій.