ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Тиск пропаганди на ЄС з боку Росії та ісламістських терористичних груп зростає. Про це йдеться у резолюції, яку депутати Європейського Парламенту ухвалили 23 листопада. Пропагандисти намагаються викривити правду, посіяти страх, викликати сумніви та роз’єднати ЄС. Аби протидіяти антиєвропейським кампаніям, депутати Європарламенту пропонують створити невелику оперативну групу зі стратегічної комунікації та інвестувати у підвищення рівня обізнаності населення, освіту, онлайнові та місцеві медіа, журналістські розслідування та інформаційну грамотність.

«Мені поставили завдання: змалювати пропаганду з боку як державних, так і недержавних суб’єктів. Ми бачили безліч її трансформацій. Щодо Російської Федерації, то ситуація наразі зрозуміла. Після анексії Криму та агресії у східній частині України багато країн відчули на собі дезінформацію та маніпулювання фактами. Ця доповідь також стала мішенню пропаганди у процесі її підготовки», — підкреслила доповідачка Анна Фотига (Європейські консерватори та реформісти; Польща).

У резолюції йдеться про потребу для ЄС протидіяти кампаніям з дезінформації та пропаганді з боку таких країн, як Росія, та недержавних утворень, а саме ІДІЛ, «Аль-Каїди» та інших насильницьких джихадистських терористичних груп.

Згідно з текстом резолюції, ворожа пропаганда проти ЄС та його країн-членів прагне викривити правду, викликати сумніви, розділити ЄС та його партнерів у Північній Америці, паралізувати процес прийняття рішень, викликати страх і непевності у громадян ЄС.

Росія прагне роз’єднувати

Депутати Європарламенту застерігають, що Кремль посилив свою пропаганду проти ЄС після анексії Криму та початку гібридної війни на Донбасі. Вони зазначають, що «російська влада застосовує широкий спектр засобів та інструментів, зокрема аналітичні центри [...], багатомовні телеканали (наприклад, Russia Today), псевдоновинні агенції та мультимедійні служби (наприклад, Sputnik), соціальні медіа та інтернет-тролів. Усе це робиться для того, аби кинути виклик демократичним цінностям, розділити Європу, консолідувати внутрішню підтримку та створити враження, що держави на східному кордоні ЄС — такі, що «не відбулись» («failed states»)».

У резолюції наголошується, що «Кремль фінансує політичні партії та інші організації в ЄС»; документ засуджує «підтримку Росією антиєвропейських сил», зокрема праворадикальних та популістських політичних сил.

Інформаційна грамотність

Аби протидіяти антиєвропейським кампаніям, депутати Європарламенту пропонують інвестувати у підвищення рівня обізнаності населення, освіту, онлайнові та місцеві медіа, журналістські розслідування та інформаційну грамотність. Усі ці заходи повинні стимулювати громадян до критичного аналізу медіа-контенту. Настільки ж важливо адаптувати комунікацію до особливостей конкретних регіонів, зокрема забезпечити доступ до інформації місцевими мовами, йдеться у тексті резолюції.

Документ також містить пропозицію щодо поглиблення співпраці між ЄС і НАТО у напрямі стратегічних комунікацій. Окрім того, мова йде про посилення оперативної групи ЄС зі стратегічної комунікації та надання сильнішої підтримки медіа країн-сусідів ЄС з метою посилити їхню стійкість проти пропаганди.

Резолюція була ухвалена 304-ма голосами «за». «Проти» проголосувало 179 депутатів, 208 утримались.