ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 Вищий навчальний заклад відрізняється від школи змістом навчання і виховання, зміною їх форм. Основна функція вищого навчального закладу – формування особи фахівця. І саме цій меті має бути підпорядковане спілкування викладачів та студентів.

Система вузівського педагогічного спілкування в ланці «викладач – студент» якісно відрізняється від шкільного самим фактом їх приєднання до загальної професії, а це значною мірою сприяє зняттю вікового бар'єру, що заважає плідній спільній діяльності викладачів та студентів.

Виділити основні вимоги до відносин «викладач – студент», «студент – викладач» можна таким чином:

1. Взаємодія чинників співпраці і відомостей щодо організації виховного процесу;

2. Формування духу корпоративності, колегіальності, професійної спільності з педагогом;

3. Орієнтація системи педагогічного спілкування на дорослу людину з розвиненою самосвідомістю і тим самим подолання авторитарної виховної дії;

4. Використання професійного інтересу студентів як чинника управління вихованням і навчанням і як основи педагогічної і виховної роботи.

Взаємодія по лінії «викладач — студент» є одним з основних у всьому соціально-педагогічному процесі. Саме тут відбувається безпосередня «передача» всього різноманіття знань, інформації, установок, ціннісної орієнтації тощо, в цілій системі вищої освіти.

У взаємодіях студентів і викладачів найбільш характерними є наступні причини конфліктів:

- відмінності в ціннісних орієнтаціях;

- нетактовність в спілкуванні;

- відмінності у взаємних очікуваннях;

- рівень професіоналізму викладача і успішність студентів.

М. І. Пирогов взаєминам між викладачами і студентами відводив одне з головних місць у навчальному процесі вищої школи. Глибоко аналізуючи сутність цих взаємин, він писав, що в університеті одні представляють ступінь просвітництва й зрілості суспільства; інші – його молодість, нужди, потреби, спрямування, погляди, захоплення, пристрасті, пороки тощо. Таким чином, між цими двома «представниками» в навчальному процесі повинні складатися відносини співробітництва й взаєморозуміння.

Створити належні комунікативні умови між викладачем та студентом можна за допомогою спеціальних умінь, які дозволяють зняти напругу і створити ситуацію відкритості, що сприятиме високій ефективності навчального процесу:

1. Уміння керувати процесом взаємодії і фазами контакту:

· уміння продемонструвати щиру доброзичливість;

· використовувати принцип позитивного зворотного зв'язку для підвищення самооцінки учасників взаємодії, актуалізація їх особистісних ресурсів;

· відкрита демонстрація своїх почуттів, відносин;

· уміння «подати себе», створити свій позитивний образ;

· повідомити інформацію, цікаву всім, розповісти про якийсь факт емоційно виділяючи особистісне начало в ньому;

· навчитися керувати ініціативою під час контакту: зацікавлено слухати, погоджуватися з доводами, повторити якусь думку, висловлену студентом раніше, відреагувати мімікою на якусь дію студента (наприклад, покачати головою);

· розговорити самого некомунікабельного, визначити коло його інтересів (можна розповісти про якусь подію, поспостерігати за його реакцією, попросити оцінити і т.д.);

· завершити розмову, але так, щоб студенти цього не відчули;

· зменшити кількість прямих вимог, перейти на непрямі;

· уміння не втратити з поля зору інших при діалозі з одним.

2. Уміння бути відкритим і комунікабельним у взаємодії.

Часто викладач сам «комплексує», боїться показати свої хороші сторони, того, що втратить свій авторитет. Він вважає, що якщо він буде виглядати солідніше, то і студенти його будуть слухатися. А також часто студенти бояться виступати перед аудиторією, невпевненість у своїх силах тощо

3.Уміння перекладати спілкування на духовний, особистісний рівень.

4.Уміння визначати «небезпечні зони» для спілкування: в яких випадках інша сторона може роздратуватися, стати більш агресивною, вміння поставити себе на місце іншої сторони і зрозуміти її реакцію, уміння проявляти у відносинах терпимість, повагу;

6.Уміння знімати нервову напругу (здатність розслабитися).

7.Уміння володіти своїм настроєм і створити собі гарний настрій і виразність особистості, позитивно впливати на взаємовідносини між суб’єктами освітнього процесу.

      Таким чином, контакт викладача зі студентами може бути: логічним (контакт думки), психологічним (контакт в зосередженості уваги студентів на інформацію і дії, які поступають від викладача), моральним (що забезпечує співдружність викладача і студентів).