Професійно-навчальна мотивація студентів
Ставлення студента до свого навчання у ВНЗ найбільше залежить від чинників вибору професії (спеціальності) і ставлення до самого процесу навчання. Позитивною мотивацією професійного вибору студента є такі його прояви:
-яскраво виражений інтерес до професії;
-бажання в майбутньому займатися саме цією професійною діяльністю;
-прагнення бути корисним людям, суспільству результатами своєї професійної діяльності, служити Україні та ін.
У реальному житті трапляються дещо інші мотиви вибору ВНЗ (соціальний престиж професії, впливрідних, випадковий збіг обставин тощо).
Важливе завдання вищої школи – формування професійних мотивів навчання студентів, вироблення в них потреби в опануванні професійних знань, умінь і навичок. При наявності професійної мотивації пізнавальна діяльність студента має розгорнутий, пристрасний, наполегливий характер. Тоді він отримує насолоду від навчання, яке викликає в нього позитивні емоції, бажання працювати. Мотивація досягнення успіху визначає любов і захоплення своєю роботою, процесом навчання. Студенти виявляють ініціативу, створюють навколо себе творчу пізнавальну атмосферу. Вони демонструють готовність до успішної, результативної навчально-професійної діяльності.
Допомагає успішному навчанню студентів мотивація самоствердження, бажання продемонструвати свої реальні й можливі досягнення. Вони виявляють наполегливість, високу емоційність у ставленні до своїх результатів.
У триєдиному завданні: навчання, розумовий розвиток і виховання - зв’язною ланкою виступаєінтерес суб’єкта навчання. Завдяки пізнавальному інтересу, знання і процес опанування ними можуть стати рушійною силою розвитку інтелекту і важливим чинником виховання різносторонньо розвиненої особистості студента.
Залежно від мотивації навчання і характеру навчально-професійної діяльності можна виділити такі три типи студентів:
1-ий тип – орієнтація на різнобічну професійну підготовку, пізнавальна діяльність розвивається в ширину.
2-ий тип – орієнтація на вузьку спеціалізацію, пізнавальна діяльність розвивається в глибину.
3-ій тип – відсутність внутрішньої мотивації, пізнавальна активність мінімальна.
Дляформування позитивної мотивації навчально-професійної діяльності студент повинен стати її суб’єктом:
1)виявляти вільну пізнавальну активність, інтелектуальну ініціативу і самостійність у прийнятті рішень щодо вибору шляхів і змісту самоосвіти.
2)збагачувати свій внутрішній світ, бути відкритим новому досвіду.
3)у діях сьогодення орієнтуватися на своє майбутнє, будувати особистісну перспективу. Мотивація навчання посилюється, якщо студент бачить зв’язок між засвоєнням знань, збагаченням власного досвіду та вимогами й функціями майбутньої професійної діяльності.
4)розвивати рефлексивні процеси: самооцінку, самокритичність.
5)виховувати в собі потребу втілювати в життя власні плани, реалізовувати потенційні можливості. Лише за наявності у студента потреби в самореалізації розвиваються його загальні й професійні здібності, успішно здійснюється теоретична і методична професійна підготовка, формується духовна і моральна вихованість. Процес навчання для нього набуває життєвого смислу, і він працює на вищому рівні активності. Смисл – цінність, ставлення, що виявляється у хвилюваннях, у почуттях (не бути байдужим до свого майбутнього).